Прокурор: «Ну вас же нікого там не вбили та не покалічили…»
Ужгородська міська прокуратура, нарешті, розглянула справу про напад на журналістів «Європейського медіа-центру».
Через три місяці після скоєного нападу на журналістів , міська прокуратура Ужгорода, нарешті, вирішила закрити цю справу. Щоправда, в дещо оригінальний спосіб. Мабуть, під кінець року, ужгородським прокурорам конче хочеться «підчистити всі хвости», аби увійти у новий рік, як то кажуть, позбувшись усіх боргів. Власне, тільки цим можна пояснити те, що для розгляду справи про напад на працівників ЗМІ, знадобилось близько трьох з половиною місяців.
Як і передбачалось, за весь цей час, шановні працівники прокуратури, скоріш за все, шукали як краще прикрити цю справу, не надаючи їй подальшого ходу, адже інтерес у цій справі одного з прокурорів є очевидним - події розгортались на будівельному майданчику підприємця Волошина, а той, в свою чергу, є кумом Андрія Малинича, заступника головного прокурора міста. Тож не дивно, що у навмисному перешкоджанні роботі журналістів одним з бригадирів цього будівництва не вбачили криміналу - лише хуліганство. А на запитання представників ЗМІ чому справу закрито, відповідь була дуже проста - «Ну вас же нікого там не вбили і навіть не покалічили…».
Цікавий аргумент. Тобто, виявляється, для того, аби прокуратура стала на захист інтересів громади та ЗМІ, конче потрібно, аби було таки вчинено насильство. А нема насильства - нема і справи, не дивлячись на погрози та явні наміри щодо застосування грубої сили над знімальною групою обвинуваченим.
У якості доказів, міліціонерам, ще після подачі заяви, на підставі перешкоджання професійній діяльності журналістів, були надані відеоматеріали нападу, на яких було добре видно, що пан «бригадир» з будівництва ходив по майданчику наче господар, а зйомку намагався припинити навмисно, застосовуючи фізичну силу. Проте прокуратура, з невідомих причин, не прийняла до уваги ці відеоматеріали. Точніше, причини якраз відомі, але їх, чомусь, не оприлюднюють.
У свідченнях же - повна гармонія з прийнятною для зацікавлених осіб версією: обвинувачений, нібито шукав на будівництві роботу, але, побачивши, що його знімають, «попросив» журналістів цього не робити (на яких підставах?), а потім «випадково зачепив» камеру (при чому одразу ж обом - і оператору, і фотографу). Не зрозуміло тільки, чому він назвався чужим ім’ям та привласнив собі посаду «бригадира» будівництва.
Нагадаємо, що 8 вересня, день, що за цікавим збігом обставин є Міжнародним Днем солідарності журналістів, на медійників «Європейського медіа-центру» було скоєно напад невідомим чоловіком, що представився бригадиром будівництва на наб. Незалежності, 1. Справа про це незаконне будівництво вже давно хвилювала громадськість, а отже зрозумілою є цікавість журналістів саме до цього об’єкту. Одразу після нападу, представники ЗМІ подали заяви до міліції щодо перешкоджання професійній діяльності, але, як стало відомо, на міліціонерів почався тиск з боку прокуратури, в якої, як вже згадувалось вище, є свій інтерес до цієї справи. До речі, саме такий розвиток подій, одразу після нападу, 10 вересня, на черговій сесії міської ради, у своєму зверненні до депутатів, прогнозував головний редактор газети «Вісті тижня», який також був серед потерпілих журналістів.
Отже, як бачимо, під Новий Рік прокуратура швиденько прикриває справу, відмовивши у відкритті кримінальної справи по факту перешкоджання професійній діяльності, натомість списує все на банальне хуліганство. Таким чином вона дає «зелене світло» усім бажаючим, хто вчасно «сплачує» в касу цієї структури зелені банкноти, творити все, що їм заманеться, нехтуючи законом та правом громадськості на отримання інформації.
І поки в нашій державі заплющуватимуть очі на факти нападів на працівників мас-медіа, а правоохоронні структури будуть прикривати ці самі напади, в Україні ніколи не буде громадянського суспільства. Адже не може бути громадянського суспільства там, де закон на боці лише тих, в кого більше грошей.
Click to view