Как я уже упоминал, хотя Украина и входила в состав великой Польши, простиравшейся от моря до моря, назначаемый польским королем коронный гетман имел значительные права самоуправления. Тем более что ситуация на Украине имела значительное своеобразие в связи с существованием на этой территории независимой и неподвластной польскому королю Запорожской
(
Read more... )
Що не в Украйні поховають,
Що не в Украйні буду жить,
Людей і Господа любить.
(...)
Було колись в Україні
Ревіли гармати;
Було колись - запорожці
Вміли пановати.
(...)
Добридень же, Новий Годе
В торішній свитині !
Що ти несеш в Україну
В латаній торбині ?
(...)
Минають літа; люде гинуть,
Лютує голод в Україні,
Лютує в княжому селі.
Скирти вже княжі погнили.
(...)
Минуло літо, уже й друге,
І трете настало;
Уже прийшли в Україну -
Жаль їй чогось стало?
(...)
Пішов би я в Україну,
Пішов би додому,
Там би мене привітали,
Зраділи б старому
(...)
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
(...)
Ой не п'ється теє пиво,
А я буду пить.
Не дам же я вражим ляхам
В Україні жить
(...)
І соловейко на калині
То затихав, то щебетав,
Святого бога вихваляв;
І все то, все то в Україні!
(...)
А у селах у веселих
І люде веселі.
Воно б, може, так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні
(...)
Та й умер з нудьги. Остило
Волочить кайдани.
І забули в Україні
Славного гетьмана
(...)
Може, мені на чужині
Лежать легше буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть!
(...)
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині.
Reply
Leave a comment