Нива Т - Ворскла 1:5 (23.08.2014)
Зачастила Ворскла на Західну Україну. Ось нещодавно був Ужгород, тепер Тернопіль, а скоро ще і Луцьк.
Так як виїзд я пробивав економ варіантом, то нажаль дуже погуляти містом не зміг.Вже був тут минулого року, і це місто мене зачарувало. Дуже люблю Тернопіль. Більше попсового Львова. А знаєте чому? За красивий, мальовничий ставок в центрі міста, прегарний дівок, і за смачне та не дороге пиво : )
Спочатку в нас прогорів варіант погнати тачкою, що було б нереально круто. А квитків на тяги не було уже давно, тому знову автостоп : )
Виїхали ми з СС в вечір пятниці, до Пирятина добралися без проблем. Коли ми пригнали уже було темно, фури ставали на ночівлю, а воділи легкових дуже не горіли бажанням нас підвозити. СС з горя вже навіть вирішив випити пивка, що б тепліше було і веселіше. Після цього ми уже реально ходили не машини шукали, а угарали, і вже думали йти шукати якийсь караоке бар в місто, але молодий пацан з подругою на «шестерке» дав згоду, і ми не спіша покотилися в сторону Києва : )
Встали ми десь за станцією метро «Бориспільська». Чуть подумавши, йдемо прогулюватись на інший берег Дніпра, мені спати не хотілося, а СС до цього спав в усіх машинах. Пройшли ми так км 15 по нічній столиці. Я вже забув до якої станції метро ми дійшли, але години в 4 підзадовбалися, і вже чекали коли відкриється метро. Такі пацани на літньому прикиді в шортах, і на вході в метро тьотя закутана в два світери і курточку каже:"Ви, наверно, хлопці не місцеві".
Завжди думав що двері відчиняють годині о 5ій, на ділі ж зайшли майже о 6ій, що мене зовсім не порадувало. Виїхали ми з Києва до Житомира десь в половині восьмої. Житомир зустрів нас теплим сонечком.
Далі ми попали в Новоград Волинський. Тут зустріли стікера наших виїздюків які пробивали виїзд собаками, і красивих дівчат в рябеньких платтячках. Але застряли тут надовго. Вибрали не найвдаліше місце на дорозі, потім захопилися грою в футбол пляшкою, і так загубили години 3 так точно. Пізно усвідомивши що можемо запізнитися на матч, ловимо машину уже хоч кудись далі з цього нещасливого місця. На трасі впали в автобус, більш менш непогано скинули ціни на проїзд, і так трапилось мали гнати цим автобусом аж до Дубно. Ще і рюкзак порвав.: (
На справді думали і розраховували що звідти буде дуже легко виїхати. Але машин було не багато, і не забитих так взагалі мало. До нас уже навіть підійшов якийсь бродяга, і хотів показати де недалеко ростуть смачні сливи, але ми запізнювались на матч, тому дядя пішов по сливи в гордій самотності.
Знайшлися норм пацани які нас підвезли, але дорога на Тернопіль далека від ідеальної, якби водій не хотів гнати, піймавши декілька ям скинув швидкість. Ми з СС почали розповідати нашу чуть печальну історію про те що ми запізнюємось, і нас підвезли прямо до стадіону. Вхід безкоштовний для полтавських пацанов (і багачанських!!!), 30та хвилина, наші нас під*обують за запізнення, але саме головне що взагалі на гру встигли : )
Ще коли ми їхали в Тернопіль нам звякнули і сказали що ми на початку гри летимо 1-0. Я не впадав у відчай, Нива не та команда що може здивувати загартованих грандами полтавських спортсменів.
Накидали наші їхнім по самі помідори. Тернополяни влетіли 1-5. На секторі щщей 15ть, один крот з Кременця. Побачив старих знайомих з двіжки тернопільської.
Після гри всі підійшли гравці, навіть з лавки для запасних (всі то окрім Янузі, який то зазвичай одним із перших підходить), навіть Артем Громов який після дублю в ворота МетаДона був в ролі зірки. Але я йому сказав що потрібно ще і Дніпру вкинуть парочку голів… Тоді уже хай і ви*бується : )
Після того як ми пішли на вокзал стався ще один цікавий епізод з Яною, над яким ми довго угарали. В полон стадіону попала : )
На ЖД теж без пригод не обійшлося, на СС впала якась циганка, в неї був приступ епілепсії, пацан діко злякався, але не ростірявся і визвав медсестру.
Нас було дофіга, а студаков всього пару. Викрутились, і спокійно поспали в потягу до Києва. Чуть не дала виспатись Яна яка не могла знайти собі міста, і зайо усіх що б поговорили з нею. 29.08.14
Але я вирубився зразу, СС то поки ми їхали спав в кожній машині, а я був за .
З Києва частина наших залишилися подивитися на парад до дня незалежності. Інша ж частина, яка до цього відносилась не дуже позитивно (як до параду, так і до святкування), в составі 5х чоловік погнали на виїзд в сторону рідної Полтави.
І-ха здався, в нього були гроші то він погнав на басі до рідного Миргорода. А ми ж вчотирьох дуже вдало доїхали. Спочатку нас всіх забрали до Лубен, а далі добрий дядька з Дніпропетровська впустив усю цю шайку до себе в фуру, де ми комфортно доїхали до Полтави.
Кубок майже наш! : )
Дуже прикро що майже не потусили в Тернополі, одне з моїх улюблених міст. Але попереду мене ще чекав останній концерт Ляпісов.
Ворскла назавжди!