Динамо - Ворскла 1:0 (27.07.2014) Прем’єр-ліга. Тур 1
Накінець я знайшов пароль від свого блогу! Багато чого пропустив, постараюсь поперечитувати хоч останні записи.
Взагалі, є багато чого сказати, розповісти, але все те що готував уже, напевно, втратило свою актуальність.
Тому опублікую тільки короткий звіт з першого виїзду в Київ.
Часи зараз не найкращі для футболу. Але футбол завжди був тим спортом, який міг об`єднати. Хоча були випадки в світовій історії і зовсім протилежні.
Але на даний час в Україні він як раз об’єднує, показує що ми єдині, що життя продовжується.
УПЛ довго вирішувало який же має бути формат чемпіонату. Особисто я хотів що б все залишилось як є, 16 команд, два тури. Але в кабінетах, спочатку, вже прийняли і оголосили що прийняли варіант який запропонував Мірча Луческу - 14 команд, потім команди діляться на декілька груп. Все зводилось до того, що б сильні команди частіше грали між собою, щоб було побільше яскравих матчів грандів. Але ця система взагалі не приємлива для середніх клубів і тих які борються за збереження місця в еліті. Але в останній момент ФФУ не дає своєї згоди, і залишає все як є, але кількість клубів скорочується до 14 команд. На жаль, декілька цікавих самобутніх клубів з Першої ліги через фінансові причини не змогли замінити кримські клуби. Тому маємо те що маємо.
Перші два тури у нас з серйозними суперниками. Виїзд на Динамо і домашка з Донецьким Шахтарем.
Перед першим туром несподівана погана звістка з Кременчука - вбили мера міста та президента клубу Ворскла Олега Мейдановича Бабаєва. Людина, яка зробила багато чого для клубу. Бабаєв взяв клуб коли полтавська команда боролася за виживання, і завдяки його праці Ворскла впевнений середняк УПЛ, бореться щороку за єврокубки, володар Кубку України, учасник групового етапу Ліги Європи, фіналіст Суперкубку України. Модернізував базу клуба, розвивав дитячо-юнацький футбол.
Деяким виїздюкам на наступний день треба було на роботу, тому вирішуємо їхати машина, невеликою але веселою компанією. «Вишневая девятка» без проблем довезла нас в Столицю Русі. По дорозі перекус в піццерії Пирятина - солянка 15 грн.
Перед м’ячиком декілька вільних годин провели на пляжі.
На початку матчу хвилина мовчання, ми підготували банер в честь президента. Дехто з футболістів не зміг втримати слів, як і капітан Армен Далку. Після цього про хороший результат і якісний футбол говорити важко. Але Ворскляни старалися,боролися, пропустили один м’яч, так і не змогли відігратися.
Після гри подякували футболістам за самовіддачу. Подякував нам і Саша Шовковський, підійшов також Роман Безус. Я пожартував що Рома не у ті ворота забив, а він мені віддав футболку.
Всього на м’ячику нас було з сотню фанатів, разом з друзями кротами які прийшли нас підтримати.
Наступний виїзд в Ужгород, який повинен стати дуже цікавим.
Взагалі, є багато чого сказати, розповісти, але все те що готував уже, напевно, втратило свою актуальність.
Тому опублікую тільки короткий звіт з першого виїзду в Київ.
Часи зараз не найкращі для футболу. Але футбол завжди був тим спортом, який міг об`єднати. Хоча були випадки в світовій історії і зовсім протилежні.
Але на даний час в Україні він як раз об’єднує, показує що ми єдині, що життя продовжується.
УПЛ довго вирішувало який же має бути формат чемпіонату. Особисто я хотів що б все залишилось як є, 16 команд, два тури. Але в кабінетах, спочатку, вже прийняли і оголосили що прийняли варіант який запропонував Мірча Луческу - 14 команд, потім команди діляться на декілька груп. Все зводилось до того, що б сильні команди частіше грали між собою, щоб було побільше яскравих матчів грандів. Але ця система взагалі не приємлива для середніх клубів і тих які борються за збереження місця в еліті. Але в останній момент ФФУ не дає своєї згоди, і залишає все як є, але кількість клубів скорочується до 14 команд. На жаль, декілька цікавих самобутніх клубів з Першої ліги через фінансові причини не змогли замінити кримські клуби. Тому маємо те що маємо.
Перші два тури у нас з серйозними суперниками. Виїзд на Динамо і домашка з Донецьким Шахтарем.
Перед першим туром несподівана погана звістка з Кременчука - вбили мера міста та президента клубу Ворскла Олега Мейдановича Бабаєва. Людина, яка зробила багато чого для клубу. Бабаєв взяв клуб коли полтавська команда боролася за виживання, і завдяки його праці Ворскла впевнений середняк УПЛ, бореться щороку за єврокубки, володар Кубку України, учасник групового етапу Ліги Європи, фіналіст Суперкубку України. Модернізував базу клуба, розвивав дитячо-юнацький футбол.
Деяким виїздюкам на наступний день треба було на роботу, тому вирішуємо їхати машина, невеликою але веселою компанією. «Вишневая девятка» без проблем довезла нас в Столицю Русі. По дорозі перекус в піццерії Пирятина - солянка 15 грн.
Перед м’ячиком декілька вільних годин провели на пляжі.
На початку матчу хвилина мовчання, ми підготували банер в честь президента. Дехто з футболістів не зміг втримати слів, як і капітан Армен Далку. Після цього про хороший результат і якісний футбол говорити важко. Але Ворскляни старалися,боролися, пропустили один м’яч, так і не змогли відігратися.
Після гри подякували футболістам за самовіддачу. Подякував нам і Саша Шовковський, підійшов також Роман Безус. Я пожартував що Рома не у ті ворота забив, а він мені віддав футболку.
Всього на м’ячику нас було з сотню фанатів, разом з друзями кротами які прийшли нас підтримати.
Наступний виїзд в Ужгород, який повинен стати дуже цікавим.