Нікуди Сталін не тікав. Те, що ви тут говорите-це ретрансляція мокшанської конспірології, яка не має ніякого відношення до фактів, документів та історичної науки.
Насправді так, боротьба за лідерство у Комінтерні була, але на самому початку його існування. Євреї до неї не мали жодного стосунку. Це була боротьба за лідерство у Комінтерні між російською і німецькою соціал-демократичними партіями. І в цій боротьбі перемогла, звісно, РКП(б). Мало того: є вагомі підстави стверджувати, що Карл Радек мав безпосереднє відношення до вбивства Карла Лібкнехта й Рози Люксембург. Після їх загибелі у світовому комуністичному русі більше не залишилось авторитетних не російських діячів, які б могли претендувати на лідерство в Комінтерні.
Я наполегливо вам раджу почитати справжніх професійних істориків, що працювали над цим історичним періодом. Найперше це відповідні книги Юрія Фельштинського, він грунтовно дослідив події, що відбувались у перші радянські місяці, а саме Брестський мир, лівоесерівський заколот, вбивство Карла Лібкнехта і Рози Люксембург, зв`язки більшовиків зі злочинним світом тощо.
А щоб зрозуміти сталінський період, яким чином Сталін захопив владу, на що і на кого він спирався, як функціонував механізм тоталітарної влади і як він вплинув на подальший розвиток СРСР я раджу перш за все визнані роботи А.Авторханова "Технология власти" і "Загадка смерти Сталина". І наполегливо раджу книги Ірини Володимирівни Павлової «Сталинизм: становление механизма власти» (Новосибирск, 1993), «Механизм власти и строительство сталинского социализма» (Новосибирск, 2001).
Як-то кажуть, задля "заманухи" пропоную переклад з німецької її роботи "Сталинская конспирация подготовки к войне" (формат PDF) для німецького збірника "Überfall auf Europa. Plante die Sovietunion 1941 einen Angriffskrieg?"
А мокшанську конспірологію більше не читайте. Й викиньте її з голови.
??? Де в запропонованому списку "радянський агітпроп"? Фельштинський "радянський агітпроп"? Ось неповний перелік його робіт:
ФСБ взрывает Россию Корпорация: Россия и КГБ во времена президента Путина. Разговоры с Бухариным, Издательство Гуманитарной литературы. Москва. 1993 Крушение мировой революции. Брестский мир, Лондон, OPI, 1991; ТЕРРА. Москва. 1992 К истории нашей закрытости Законодательные основы советской иммиграционной и эмиграционной политики, ТЕРРА. Москва. 1991 Большевики и левые эсеры. Октябрь 1917 - Июль 1918. На пути к однопартийной диктатуре,Серия «Исследования новейшей русской истории» под общей ред. А. И. Солженицына, ИМКА-Пресс. Париж. 1984 Вожди в законе. М., Терра-Книжный клуб, 1999, 2008 Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 1. Революционер. 1879-1917 гг. - М.: Центрполиграф, 2012. - 448 с. - 2000 экз. - ISBN 978-5-227-03783-1. Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 2. Большевик. 1917-1923 гг. - М.: Центрполиграф, 2012. - 512 с. - ISBN 978-5-227-03802-9. Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 3. Оппозиционер. 1923-1929 гг. - М.: Центрполиграф, 2013. - 464 с. - ISBN 978-5-227-04064-0. Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 4. Враг №1. 1929-1940 гг. - М.: Центрполиграф, 2013. - 544 с. - 2500 экз. - ISBN 978-5-227-04154-8. Красный террор в годы гражданской войны. М., Книговек, 2013
А ще - збірка документів радянського і німецького МЗС «СССР-Германия 1939-1941», що вийшла ще у 1989 році. Це найперша широка публікація в СРСР таємного додатку до пакту Молотова-Рібентропа.
А що стосується Ірини Володимирівни, то вона тепер мешкає у Сполучених Штатах. З анотації...
Ирина Павлова - автор более 120 научных публикаций, из которых самыми важными она считает книги о механизме сталинской власти, изданные в России в 1993 и 2001 гг. Они - результат не только ее многолетней работы в архивах, но и дискуссий на ее домашнем семинаре. Самыми ценными для нее были беседы о российской истории с ее лучшим другом, историком и философом Виктором Дорошенко.
Однако ее книги малоизвестны не только из-за их ничтожно малого тиража (500 и 300 экземпляров соответственно), но и потому, что они были прохладно встречены сообществом историков, «не замечены» или попросту проигнорированы. С середины 1990-х гг. в России началась обратная, в сравнении с перестройкой, тенденция интерпретации своего прошлого, хотя публикация ранее секретных документов продолжалась и продолжается до сих пор. Получить представление о политической атмосфере и историографической ситуации в таком региональном научном центре, как Новосибирск, можно, прочитав заметки Николая Гладких ("Защита Павловой: субъективные заметки об одной исторической защите"). Он делал их, присутствуя на защите Ириной Павловой ее докторской диссертации 1 апреля 2002 г., защите, которая продолжалась почти девять часов.
Ее публикации воспринимались академическим сообществом крайне неоднозначно. Ее оппоненты, для которых не существует разницы между тоталитаризмом и демократией, называют ее «очернителем отечественной истории”, «остатком «холодной войны»», а ее позицию идеологической. Показательна история со статьей «Современные западные историки о сталинской России 1930-х гг. (Критика «ревизионистского подхода»)», опубликованной в России в журнале «Отечественная история (1998. № 5), а затем в США. Реакция ее коллег в «Отечественной истории» (1999. № 3) была настолько грубой, что в защиту выступил известный американский историк Роберт Такер. Его письмо в итоге тоже было опубликовано в «Отечественной истории» (2000. № 4).
Ирина Павлова убеждена, что с началом великодержавной реакции в современной России становится предельно ясным, что в скором будущем потребуется новый пересмотр советской истории как российскими, так и западными историками. Столь популярный сегодня объективистский подход, который на деле оказывается новой апологией коммунистической власти, должен уступить дорогу научному подходу к изучению советской и постсоветской истории России.
Це теж "радянський агітпроп"?
Я вже почав читати, дякую. А щодо українства автора, то зауважу, що походження - це зовсім не індульгенція і не автоматична ознака правоти чи то неправди автора.
Сталін з під Комінтерну втік???
Нікуди Сталін не тікав. Те, що ви тут говорите-це ретрансляція мокшанської конспірології, яка не має ніякого відношення до фактів, документів та історичної науки.
Насправді так, боротьба за лідерство у Комінтерні була, але на самому початку його існування. Євреї до неї не мали жодного стосунку. Це була боротьба за лідерство у Комінтерні між російською і німецькою соціал-демократичними партіями. І в цій боротьбі перемогла, звісно, РКП(б). Мало того: є вагомі підстави стверджувати, що Карл Радек мав безпосереднє відношення до вбивства Карла Лібкнехта й Рози Люксембург. Після їх загибелі у світовому комуністичному русі більше не залишилось авторитетних не російських діячів, які б могли претендувати на лідерство в Комінтерні.
Я наполегливо вам раджу почитати справжніх професійних істориків, що працювали над цим історичним періодом. Найперше це відповідні книги Юрія Фельштинського, він грунтовно дослідив події, що відбувались у перші радянські місяці, а саме Брестський мир, лівоесерівський заколот, вбивство Карла Лібкнехта і Рози Люксембург, зв`язки більшовиків зі злочинним світом тощо.
А щоб зрозуміти сталінський період, яким чином Сталін захопив владу, на що і на кого він спирався, як функціонував механізм тоталітарної влади і як він вплинув на подальший розвиток СРСР я раджу перш за все визнані роботи А.Авторханова "Технология власти" і "Загадка смерти Сталина". І наполегливо раджу книги Ірини Володимирівни Павлової «Сталинизм: становление механизма власти» (Новосибирск, 1993), «Механизм власти и строительство сталинского социализма» (Новосибирск, 2001).
Як-то кажуть, задля "заманухи" пропоную переклад з німецької її роботи "Сталинская конспирация подготовки к войне" (формат PDF) для німецького збірника "Überfall auf Europa. Plante die Sovietunion 1941 einen Angriffskrieg?"
А мокшанську конспірологію більше не читайте. Й викиньте її з голови.
Reply
(The comment has been removed)
ФСБ взрывает Россию
Корпорация: Россия и КГБ во времена президента Путина.
Разговоры с Бухариным, Издательство Гуманитарной литературы. Москва. 1993
Крушение мировой революции. Брестский мир, Лондон, OPI, 1991; ТЕРРА. Москва. 1992
К истории нашей закрытости Законодательные основы советской иммиграционной и эмиграционной политики, ТЕРРА. Москва. 1991
Большевики и левые эсеры. Октябрь 1917 - Июль 1918. На пути к однопартийной диктатуре,Серия «Исследования новейшей русской истории» под общей ред. А. И. Солженицына, ИМКА-Пресс. Париж. 1984
Вожди в законе. М., Терра-Книжный клуб, 1999, 2008
Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 1. Революционер. 1879-1917 гг. - М.: Центрполиграф, 2012. - 448 с. - 2000 экз. - ISBN 978-5-227-03783-1.
Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 2. Большевик. 1917-1923 гг. - М.: Центрполиграф, 2012. - 512 с. - ISBN 978-5-227-03802-9.
Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 3. Оппозиционер. 1923-1929 гг. - М.: Центрполиграф, 2013. - 464 с. - ISBN 978-5-227-04064-0.
Фельштинский Ю., Чернявский Г. Лев Троцкий. Книга 4. Враг №1. 1929-1940 гг. - М.: Центрполиграф, 2013. - 544 с. - 2500 экз. - ISBN 978-5-227-04154-8.
Красный террор в годы гражданской войны. М., Книговек, 2013
А ще - збірка документів радянського і німецького МЗС «СССР-Германия 1939-1941», що вийшла ще у 1989 році. Це найперша широка публікація в СРСР таємного додатку до пакту Молотова-Рібентропа.
А що стосується Ірини Володимирівни, то вона тепер мешкає у Сполучених Штатах. З анотації...
Ирина Павлова - автор более 120 научных публикаций, из которых самыми важными она считает книги о механизме сталинской власти, изданные в России в 1993 и 2001 гг. Они - результат не только ее многолетней работы в архивах, но и дискуссий на ее домашнем семинаре. Самыми ценными для нее были беседы о российской истории с ее лучшим другом, историком и философом Виктором Дорошенко.
Однако ее книги малоизвестны не только из-за их ничтожно малого тиража (500 и 300 экземпляров соответственно), но и потому, что они были прохладно встречены сообществом историков, «не замечены» или попросту проигнорированы. С середины 1990-х гг. в России началась обратная, в сравнении с перестройкой, тенденция интерпретации своего прошлого, хотя публикация ранее секретных документов продолжалась и продолжается до сих пор. Получить представление о политической атмосфере и историографической ситуации в таком региональном научном центре, как Новосибирск, можно, прочитав заметки Николая Гладких ("Защита Павловой: субъективные заметки об одной исторической защите"). Он делал их, присутствуя на защите Ириной Павловой ее докторской диссертации 1 апреля 2002 г., защите, которая продолжалась почти девять часов.
Ее публикации воспринимались академическим сообществом крайне неоднозначно. Ее оппоненты, для которых не существует разницы между тоталитаризмом и демократией, называют ее «очернителем отечественной истории”, «остатком «холодной войны»», а ее позицию идеологической. Показательна история со статьей «Современные западные историки о сталинской России 1930-х гг. (Критика «ревизионистского подхода»)», опубликованной в России в журнале «Отечественная история (1998. № 5), а затем в США. Реакция ее коллег в «Отечественной истории» (1999. № 3) была настолько грубой, что в защиту выступил известный американский историк Роберт Такер. Его письмо в итоге тоже было опубликовано в «Отечественной истории» (2000. № 4).
Ирина Павлова убеждена, что с началом великодержавной реакции в современной России становится предельно ясным, что в скором будущем потребуется новый пересмотр советской истории как российскими, так и западными историками. Столь популярный сегодня объективистский подход, который на деле оказывается новой апологией коммунистической власти, должен уступить дорогу научному подходу к изучению советской и постсоветской истории России.
Це теж "радянський агітпроп"?
Я вже почав читати, дякую. А щодо українства автора, то зауважу, що походження - це зовсім не індульгенція і не автоматична ознака правоти чи то неправди автора.
Reply
Інфоблядь v-n-zb миє голови пересічним. Приклад, у даному разі - передрук «Что с ними случилось? Они скурвились».
Інфоблядь pauluskp - також. Приклад: «Военные преступления ВСУ (дополнено)».
trim-c також.
Чимало людей наркотично марять про те, як би їм звалити Баригу перед носом в мишебратскіх полків.
Reply
Leave a comment