1.Свідомий українець зобов’язаний бути тупим. Якщо свідомий українець не є тупим, він автоматично стає жидом або москалем.
2.Свідомий українець має бути хитрим. (Прим.: але з обов’язковим дотриманням п.1).
3.Свідомий українець зобов’язаний бути хазяйновитим - все, що побачить, тягти до себе додому, надкусувати і ні за що не ділитися ні з ким - навіть з іншими свідомими українцями. ( На старій Галичині цей принцип ще називали: «Свій до свого по своє»).
4.Свідомий українець має розмовляти винятково українською мовою. Ця мова має бути настільки незрозумілою москалям та жидам, що немає нічого поганого, якщо й сам свідомий українець не буде її розуміти.
5.Свідомий українець повинен бути глибоко віруючим. Він повинен вірити, що все на світі, окрім жидів та москалів, винайшли свідомі українці.
6.Свідомий українець має розвивати власну культуру. Це означає, що одночасно він зобов’язаний псувати чужу культуру - особливо культуру жидів та москалів.
7. Свідомий українець зобов’язаний вести здорове статеве життя. Здорове статеве життя йому дозволяється вести лише з особами своєї нації та не своєї статі - найкраще всього з жінкою або кумою. Найкраще ім’я для справжньої української жінки - Оксана. Найкраще ім’я для української куми - Галя. Осіб жіночої статі з іншими іменами слід вважати несправжніми українками.
8. Кожен свідомий українець повинен бути галичанином. Це не означає, що він зобов’язаний жити в Галичині. Навпаки. Найкраще свідомому українцю жити в Києві - в органах державної влади або поблизу них, але при цьому постійно розказувати, що справжня Україна знаходиться в Галичині.
9. Свідомий українець повинен постійно боротися з національними зрадниками. Якщо він встановить, що сам є зрадником, то повинен боротися сам з собою, попередньо донісши на себе собі. Якщо з якихось причин свідомий українець не може донести на себе собі, то повинен донести, куди слідує, і на кого захоче.
10. Свідомий українець повинен боротися за незалежність України. Вищою формою незалежності України є її незалежність від свідомих українців.
Примітка. Якщо свідомий українець не буде дотримуватися десяти вищезазначених заповідей, він підлягає вищій мірі покарання - засланню на історичну батьківщину - тобто до Галичини. Заслання до Галичини у жодному разі не дозволяється замінювати висилкою до Москви, Сибіру і навіть Канади.