сводка с палєй Тростяну
Багато писати не буду, відмічу найяскравіші моменти вчорашньої поїздки :
1) Дід-лом, який в агресивному плузі валив по центру, намагаючись "по-спортивному" нахилятись в різні боки і торкатись снігу з різних боків. Феєрично. Через кілька метрів спрацював природній відбір, і лом поїхав вниз вже кувирком.
2) Два п"яних в стельку кулєги на Заході. Один, дядечко років 60, ледь стояв на лижах, так його хитало. Але кулєга його не кидав в біді, і впевнено штовхав під бугель. Шкода, що не було чим зняти відео, як вони сідали на бугель і падали за кілька метрів в такий акуратний рядочок) Зрештою, вони таки сіли за нами. Десь посередині підйому я почула позаду хрипле і невиразне "бл....", після чого парочка знову евакуювалась.
3) Юрєц десь в кафе познайомився з Харківським алігархом на тойоті, який погодився закинути нас до Стрия. Дядечко виявився шаленим фанатом Степана Гіги, розповідав про його концерти, які він бачив вживу, ну і, звісно, усю дорогу нас супроводжували хіти "цей сон", "яворина", "друзі мої", "дякую тобі дружино" та ін. це знак!
а загалом сніг є, не таке море павдеру, як описують на форумах, просто вкатані траси з горбами (хоча, порівнюючи Тростян за останні роки, мабуть, таки для нього це багато). пушок можна знайти в лісках, хоч він і не такий кайфовий і свіжий, а трішки важкуватий. випадково відкрила гарний маршрут через ліс на нижній Захід. Зупинилась у лісі біля кущика, підвела очі, а на ньому сидить пташка з помаранчевим брюшком, сидить і точить замерзлі плоди -ніштякі :) Інша б вже зірвалась і полетіла, а ця, задоволена, нуль на масу, дзьобає собі далі)))
Після травми з"явився страх перед важкуватим снігом, тож їздила я дуже каряво :( між тим, було приємно спостерігати на достатню кількість людей з дуже гарною технікою. отаке
1) Дід-лом, який в агресивному плузі валив по центру, намагаючись "по-спортивному" нахилятись в різні боки і торкатись снігу з різних боків. Феєрично. Через кілька метрів спрацював природній відбір, і лом поїхав вниз вже кувирком.
2) Два п"яних в стельку кулєги на Заході. Один, дядечко років 60, ледь стояв на лижах, так його хитало. Але кулєга його не кидав в біді, і впевнено штовхав під бугель. Шкода, що не було чим зняти відео, як вони сідали на бугель і падали за кілька метрів в такий акуратний рядочок) Зрештою, вони таки сіли за нами. Десь посередині підйому я почула позаду хрипле і невиразне "бл....", після чого парочка знову евакуювалась.
3) Юрєц десь в кафе познайомився з Харківським алігархом на тойоті, який погодився закинути нас до Стрия. Дядечко виявився шаленим фанатом Степана Гіги, розповідав про його концерти, які він бачив вживу, ну і, звісно, усю дорогу нас супроводжували хіти "цей сон", "яворина", "друзі мої", "дякую тобі дружино" та ін. це знак!
а загалом сніг є, не таке море павдеру, як описують на форумах, просто вкатані траси з горбами (хоча, порівнюючи Тростян за останні роки, мабуть, таки для нього це багато). пушок можна знайти в лісках, хоч він і не такий кайфовий і свіжий, а трішки важкуватий. випадково відкрила гарний маршрут через ліс на нижній Захід. Зупинилась у лісі біля кущика, підвела очі, а на ньому сидить пташка з помаранчевим брюшком, сидить і точить замерзлі плоди -ніштякі :) Інша б вже зірвалась і полетіла, а ця, задоволена, нуль на масу, дзьобає собі далі)))
Після травми з"явився страх перед важкуватим снігом, тож їздила я дуже каряво :( між тим, було приємно спостерігати на достатню кількість людей з дуже гарною технікою. отаке