(no subject)
раніше я ніколи не плакала, коли помирали відомі люди. таке зі мною вперше. ніби близьку людину забрали. вже третій день сльози.
мені здається, що такі мають жити вічно. або помирати старими-старими в ліжку, з посмішкою, жартами і купою внуків навколо.
і мені так шкода, що ми поїхали рніше з Бандерштату, пропустили його виступ, тип "та що ми Скрябіна в Києві не послухаємо?" не послухаємо. вже ніколи. ні-ко-ли.
мені здається, що такі мають жити вічно. або помирати старими-старими в ліжку, з посмішкою, жартами і купою внуків навколо.
і мені так шкода, що ми поїхали рніше з Бандерштату, пропустили його виступ, тип "та що ми Скрябіна в Києві не послухаємо?" не послухаємо. вже ніколи. ні-ко-ли.
Click to view