Давно вже мене знайомі запрошували на світязь, але щось все мене зупиняло. А тут планети співпали і карти лягли і я опинилася там. Коли їхала, боялася що розчаруюся, але світязь перевершив мої очікування. Бо це -- маленьке море. Мілке-мілке. В якому зручно плавати. Це шикарні соснові ліси і таке пянке від смоли повітря, якого я не чула навіть в карпатах. Я лишилася задоволена і хочу туди ще і ще. Так що якщо шукатимете собі компанію на світязь -- кличте мене з собою.
перед тим як їхати шукала фото в неті -- але їх було мало. А потім і сама подумала -- мало нафоткала. Але мабуть просто насолоджувалася красою. Там шикарно, справді.
отакі гарні кораблики там плавають
очерет
а в очереті качки
активні рибалки
лінивий рибалка
той самий ліс
далі я покажу гарну територію турбази, але тільки камяні будиночки. у тих котеджиказ деревяних умови дуже погані. але ми жили не на базі.
бачите, яка мілка водичка? а прозора-прозора, красота
а тут ми ппали в справжній шторм. спершу подув холодний вітер з озера, почало погримувати. Вітер був деже сильним і народ почав масово тікати з пляжа. Але гриміло там кожен вечір і ми собі злегковажили. А зря. Бо там почалася справжня злива, гриміло і блискало просто перед носом. Довелося повертатися в дощ. І ще == коли починається гроза -- у всьому Світязі (село) пропадає світло. Майте на увазі.
а всього20 хв тому світило сонечко...
хвилі як на морі
наступний день
людей до речі більше ніж на морі. коли на морі можна знайти вільне житло, то тут довелося добряче пошукати. ціни дорожчі морських, що здивувало...
справжнє Полісся
гарно жити в такому лісочку, правда? хоча на базі шумно, краще в приватному секторі
там ще є острів
і тут я здійснила свою давню мрію -- покаталася на катамарані
з нами їхали отакі зайці