Власне щоб завершити розповідь про 2012 рік, коли я їздила мало, а багато просто відпочивала. Але на цю гору зійти мусила, з моєю-то любов'ю до котів))
Чому власне Кішка? Ну подивіться самі
Але насправді назва походить з кримськотатарського "Кош-Кая", що означає "парна скеля". Ну а схожість на кішку вже остаточно закріпила назву)) Гора має 260 м, і сходження на неї починається з траси, не пропустіть табличку "Екологічна стежка/Экологическая тропа". Цією стежкою, власне і передбачається, що ви вийдете на вершину. Але її спершу ще треба знайти, гг)) Бо шмат стежки нормальної я пройшла від дороги, а потім кудою не йшла -- скрізь тупик або непролазні хащі (які аж ніяк не стежка). Так як я сама йшла, ті непролазні хащі мені досліджувати ніяк не хотілося, то просто покарабкалася напряму вверх.
Вид з гори на Сімеїз
дерево, де треба загадувати бажання
вид на інший бік з гори, внизу видно симеїзький аквапарк
омріяна вершина
на неї можна залізти зверху (але доведеться стрибати по слизькому камінні), а можна крізь печеру
отут я посиділа в затінку, навколо кущі ялівцю, запах хвої, свіже повітря і тиша... от просто первісна тиша, як в дитинстві, коли знайдеш місце, про яке ніхто не знає і сидиш собі там.
але треба було спішити додому, тож та сама вершина з траси