2022 рік, підсумок
Отже, 2022 рік. Рік, в котрому відбулося повномасштабне вторгнення росії, в котрому мільйони українців змушені були полишити свою країну, свої домівки. Рік, в котрому нас позбавили одної «Мрії», але дали іншу Мрію - кінцеву перемогу над країною, котра заважає жити всьому світу, котра спаскудила не лише життя всім навколо, але і саме потяння церкви та християнства. Але грець з ними. Бридко навіть згадувати. Тому я хочу написати про те, що радувало і тішило в цей непростий рік.
Трохи особистого. З того, про що хочеться говорити - я відкрив канал в телеграмі, присвячений моді лоліта фешн (тиць). То, що починалося, як «це щось для себе» перетворилося на «канал для тих, кому цікаво». Цього б не сталося, якби не дівчата з київського ком'юніті, кожній з котрих хочеться подякувати окремо: Намі за постійну підтримку, Елайні за присилання цікавих посилань, Есмі та Любі за гарні фото і уваги, і Мізукі, куди ж без Мізукі, особливо за її обробку моїх фото.
Як продовження канала, я почав і сам практикувати цю моду. Те, що починалося як обережні кроки в 2019 році, стало цілком відкритим в 2022, теж не без підтримки. Деякі фото можна знайти в моєму інстаграмі, а одне буде нижче. Вийшло перебороти кілька особистих страхів, чому я дуже радий. І якось потоку відфренду та хейту я не бачу. Навіть відвідав міт у Варшаві. Знаєте, як було страаааашно їхати туди? Якби не підтримка Германа, дідька б я вийшов за поріг. Все це трохи підірвало мій бюджет, але... я не рахую потрачених грошей, зате дуже радий тому, що висить в шафці, сидить на поличці (про це далі).
А далі про ляльки. Там же, в інстаграмі можна знайти два відео (перше та друге), реалізованих з Намі. А ще моя колекція поповнилася трьома новими мешканцями. Про них буде вже в наступному році, поки що потримаю інтригу (ніт, ліньки робити фотки). А, от і ніт, не ліньки!
Зліва направо: Динька, придбана на виставці Doll Prague, потім йде Патрик (не питайте, чому в сукні) - бутлег Luts, у нього в руках жабка Жан від української майстрині Whispering Grass. А поряд - маленька лялька-брелок, придбана досить випадково в Празі.
Так, в цьому році було менше лялькових фотосесій, зате ми колегами по Amanogawa зробили ціле відео по шарнірним лялькам. Озвучив це все Bodya500icq, монтував Захар Євсін. На тому ж каналі, до речі, можна знайти кілька відео, до котрих я писав сценарії. Саме через них я перестав ставити тут рецензії на аніме.
І все ж пару лялькових фотосесій я провів під час своїх нечислених подорожей. По-перше, я відвідав Анімефест у місті Брно (трохи розчарував, але познайомив з новими людьми, і особливо чеським ком'юніті лоліт), а потім подався через Відень до Любляни. Який же там приємний для мене клімат! А гори, а печери...
Замок Постойна
А друга мандрівка вібулася до Праги у червні. І я вперше за багато років дав собі можливість побути не гончаком, що женеться за зайцями, а медузою - куди понесуть ноги, туди піду. Добре відпочив, відвідав театри (Народний та театр Станів, в котрому Моцарт давав прем'єри своїх опер). А ще провів пару фотосесій для ляльок.
Це панянки вередують, бо їх підняли о п'ятій ранку
А вже в листопаді випала нагода разом з Намі та Аліс відвідати виставку Doll Prague, і то не аби як, а в лоліті. Всі фотографували нас, а не ляльок...
Кінець року був доволі важкеньким, насиченим на приємні та неприємні події, сподіваюся, це лише загартує. Втім...
Втім, від наступного року я очікую лише одного - перемоги ЗСУ! Більше нічого не потрібно. Все інше потім.