Hibike! Euphonium
“Милі дівчата роблять милі речі” - це дуже поширений в аніме жанр, особливо коли справа стосується музичних проектів. Їх можна налічувати десятками, але серед них виділяють “Hibike! Euphonium”. Це аніма про роботу шкільного духового оркестру. Куміко Омае, котра з дитинства грає на духових інструментах, вступає до старшої школи, де проявляє бажання увійти до складу шкільного оркестру. Там же грають її подруги та стара знайома Рейна Косака. Оркестр знаходиться в ненайкращому стані, і молодий вчитель Нобору Такі повинен докласти неймовірних зусиль, аби навести лад і вивести оркестр знову на перші місця в змаганнях.
Протягом серіалу ми дізнаємося про структуру шкільного духового оркестру - виявляється, в ньому є секції, котрі проводять репетиції окремо, а у самого оркестру, окрім вчителя-куратора, є ще й староста. Окрім того перед багатьма дівчатами - а там переважно дівчата - стоїть непроста задача: або підготовка до вступу в Університет, або активна участь в оркестрі. А участь в оркестрі - це не тільки репетиції та виступи, це ще й активні заняття музикою вдома або на природі, аби не перешкоджати родині.
Першою проблемою “Hibike!” є надзвичайна повільність сюжету. Він практично тоне в нескінченних одноманітних репетиціях і нескінченному перебиранні дівчатами одних і тих же проблем, пов’язаних з тим, хто ж буде грати що, як і чи буде грати взагалі. Все це відбувається дуже повільно, розмов загалом настільки багато, що з них можна було б зробити візуальну новелу для любителів читати. Бо слухаючи нескінченні діалоги ви маєте шанс заснути. Сюжет можна було б розворушити більш виразною любовною лінією, але якось у творців серіалу з цим не склалося - вона така ж сама амебна, як і загальний сюжет.
Друга проблема - це одноманітність. Головним чином характерів дівчат - хтось веселіше, хтось сумніше, хтось семпай, хтось кохей - мабуть це і вся різниця. Навіть зовнішньо Рейну Косаку легко сплутати з Аскою Танакою. Всі дівочі персонажі знаходяться плюс-мінус в подібному амебному стані. Та й взагалі серіалу бракує персонажа з моторчиком, котрий розкрутив цих сонних замкнутих мух. То ж я не дивуюся, що куратор Нобору Такі весь час мало не ногами б’є аморфну масу, аби добитися від них результату. Лише - спойлер - величезні репресії допомогли.
Третя проблема - це музика. За що люди люблять музичні аніме? Правильно, за те, що на основі музичного матеріалу можна зробити концерт. Це не про “Hibike!”. Всі 13 серій амеби мнуть одну і ту ж мелодію, котру нарешті грають доволі чисто наприкінці. Можливо, так і має бути, але серіалу забракло якоїсь динамічності навіть в творчому плані. Весь сюжет це: милі дівчата лажають, чомусь не дуже мило, рефлексують так само амебно, як і грають, і нарешті, бінґо - виходять на концерт.
Насамкінець, четверта - автори полінувалися хоч якось попрацювати над зміною пори року, погоди тощо. Якби дія була розбавлена звичайними повсякденними розвагами, якимись шкільними приколами, це б значно оживило сюжет. Однак автори чомусь зациклилися все на репетиціях та двох проблемах юних музик: “інститут чи оркестр” та залишитися власне в оркестрі аби дійти до фінального виступу.
Серіал не рятує чудова графіка, виконана справді дуже кавайно, в дещо темних нуарних тонах - це теж можна було б якось обіграти, але темні тони лише підсилюють якусь тотальну внутрішню апатію оркестранток, котра розвіюється лише під кінець, і то завдяки чарівним підсрачникам від вчителя. Навіть драматизм виглядає…. мало драматичним.
А, може, в цьому є якийсь глибинний підтекст? Може, в цій школі діються якісь дуже не гарні речі, і дівчата втрачають енергію, стають слабкими духовно? Може, в школі ховається якесь дуже похмуре зло? Цілком можливо...
Аніме зайде любителям стилю “милі дівчата роблять милі речі” або ж любителям духових інструментів. Тільки пам’ятайте, якщо ви бачили такі серіали, як “Love Live!”, “Твоя квітнева брехня”, “K-On” чи “Керол і Т’юздей”, то в “Хібіке” вас чекатиме велике розчарування. Серіал ще годиться як перерва між, на приклад, Берсерком та FLCL, але коли ви переглядаєте кілька шкільних серіалів поспіль, то він має шанс програти навіть більш банальному, але динамічнішому тайтлу.