Празькі легенди. Панкрац
Неподалік від станції метро «Pražského povstání» на перетині вулиць Na Pankráci та Sinkulova в невеликому сквері знаходиться костел святого Панкраца, котрий і дав назву місцевості. В XI столітті на місці скверу був цвинтар села Крушина. Поряд стояла собі романська ротонда, котра слугувала Крушині парафіяльним храмом. Згодом її перебудували в готичному стилі. Однак, костелу не щастило. Спершу його пошкодили під час Вишеградської битви 1420 року, а шведська облога 1648 року остаточно перетворила будівлю в живописні руїни. Єзуїти, котрим передали ці землі, доклали великих зусиль для відбудови. Поряд вони поставили дзвіницю, до котрої помістили давній дзвін, відлитий 1505 року майстром Варфоломієм Празьким. Після скасування ордену церква використовувалася в якості порохового складу, однак пізніше її переосвятили і перетворили на те, з чого починався нелегкий шлях цього храму - парафіяльного костелу.
Повернемося на хвилинку до часів гуситських воєн. 1 листопада 1420 року під Вишеград підійшло 16-тисячне військо католиків на чолі з королем Сигізмундом. Значну частину його складали угорці, але були тут шляхтичі зі всієї Європи. Добре навчені воїни розділилися на кілька рукавів. Один з них йшов низом через Подолі, що тягнеться вздовж Влтави. Вони мали намір підійти безпосередньо під Вишеградські укріплення. Другий направився Нуслями, аби вийти безпосередньо до брам. Гуситам, котрі намагалися стримувати католицьке військо, не щастило. Частину їх відтіснили до костелу св. Панкраца. Навіть найсильніші почали падати духом, а деякі почали тікати. Все рідше піднімалися легендарні ціпи Божих Воїнів. Аж раптом трапилося диво: залунали самі по собі дзвони костелу. Інтервенти ніби заціпили, а гусити підбадьорилися. Натиснули, ударили, і посипалися лицарі з коней. Щоправда, історичні хроніки стверджують, що на допомогу гуситам прийшов Гинек Крушина. Вони справді накинулися на кіннотників, і ті відступили. Гусити прийняли рішення нікого не брати в полон. Інші ж крила, котрі почали штурм Вишеградського замку, зустріли шалений опір, підтриманий гарматами. Кажуть, що дзвони костелу лунали ще кілька разів, і голос їх з підбадьорливого змінився на тріумфальний.
Результат був жахливий, залишивши 500 загиблих, війська короля Сигізмунда відступили до Кутни Гори. Гусити втратили заледве 30 воїнів - згідно з хронік. Наостанок відмічу, що ця поразка стала ключовою в гуситських війнах, після неї багато чеських дворян почали переходити на сторону Божих Воїнів, а владу короля втримали лише угорські воїни. А до костелу ночами сходяться привиди лицарів, що померли в боях та поховані в цих землях. Кажуть, що часом чути стогони помираючих людей.
Панкрац з давніх часів був ч частиною Верхніх Нуслів. Тут так само були вілли з виноградниками. Зміни почалися лише наприкінці XIX століття, коли сюди перевели з Нового Міста в’язницю, біля котрої в 1920-х роках розмістили будівлю суду, аби в’язнів далеко не возити. Приблизно тоді ж почалася забудова навколишніх вулиць. Згодом з’явився широкоформатний кінотеатр «Революція».
Втім, розвиток Панкрацу припав скоріш на 1960-ті роки, коли на його теренах розпланували нові мікрорайони. Поряд на Кавчих горах з’явилися садиба Чеського телебачення, готелі. Біля суду притулилося трамвайне депо. І потроху міська влада та архітектори вирішили, що Пакрац стане добрим містом для зведення висотного ділового центру. Він був близько до міських комунікацій і одночасно не руйнував ансамбль старих частин міста. Його добре видно зі всіх високих точок Праги.
Повернемося на хвилинку до часів гуситських воєн. 1 листопада 1420 року під Вишеград підійшло 16-тисячне військо католиків на чолі з королем Сигізмундом. Значну частину його складали угорці, але були тут шляхтичі зі всієї Європи. Добре навчені воїни розділилися на кілька рукавів. Один з них йшов низом через Подолі, що тягнеться вздовж Влтави. Вони мали намір підійти безпосередньо під Вишеградські укріплення. Другий направився Нуслями, аби вийти безпосередньо до брам. Гуситам, котрі намагалися стримувати католицьке військо, не щастило. Частину їх відтіснили до костелу св. Панкраца. Навіть найсильніші почали падати духом, а деякі почали тікати. Все рідше піднімалися легендарні ціпи Божих Воїнів. Аж раптом трапилося диво: залунали самі по собі дзвони костелу. Інтервенти ніби заціпили, а гусити підбадьорилися. Натиснули, ударили, і посипалися лицарі з коней. Щоправда, історичні хроніки стверджують, що на допомогу гуситам прийшов Гинек Крушина. Вони справді накинулися на кіннотників, і ті відступили. Гусити прийняли рішення нікого не брати в полон. Інші ж крила, котрі почали штурм Вишеградського замку, зустріли шалений опір, підтриманий гарматами. Кажуть, що дзвони костелу лунали ще кілька разів, і голос їх з підбадьорливого змінився на тріумфальний.
Результат був жахливий, залишивши 500 загиблих, війська короля Сигізмунда відступили до Кутни Гори. Гусити втратили заледве 30 воїнів - згідно з хронік. Наостанок відмічу, що ця поразка стала ключовою в гуситських війнах, після неї багато чеських дворян почали переходити на сторону Божих Воїнів, а владу короля втримали лише угорські воїни. А до костелу ночами сходяться привиди лицарів, що померли в боях та поховані в цих землях. Кажуть, що часом чути стогони помираючих людей.
Панкрац з давніх часів був ч частиною Верхніх Нуслів. Тут так само були вілли з виноградниками. Зміни почалися лише наприкінці XIX століття, коли сюди перевели з Нового Міста в’язницю, біля котрої в 1920-х роках розмістили будівлю суду, аби в’язнів далеко не возити. Приблизно тоді ж почалася забудова навколишніх вулиць. Згодом з’явився широкоформатний кінотеатр «Революція».
Втім, розвиток Панкрацу припав скоріш на 1960-ті роки, коли на його теренах розпланували нові мікрорайони. Поряд на Кавчих горах з’явилися садиба Чеського телебачення, готелі. Біля суду притулилося трамвайне депо. І потроху міська влада та архітектори вирішили, що Пакрац стане добрим містом для зведення висотного ділового центру. Він був близько до міських комунікацій і одночасно не руйнував ансамбль старих частин міста. Його добре видно зі всіх високих точок Праги.