Власний ліс, Inowrocław, gniewkowo, або як боротися зі спекою
В той день стояла неймовірна спека. То ж не дивно, що мені запропонували відвідати місця більш прохолодні, ніж розпечений, так, гарний, але все ж таки розпечений Торунь. Найпершим місцем став приватний ліс Еви ewa_b. Власниця цього лісу і моя добра знайома особисто провела екскурс по невеликому, але все ж таки лісу, що знаходиться десь в кілометрах двадцяти від Торуня. В ньому ростуть сосни, шишки з яких я прихопив на сувеніри, ожина та ряд інших дерев. Людську стежку перетинає заяча до водопою. А на гілках сидять здоровенні бабки.
Іншим прохолодним місцем став Інновроцлав. Дорогою до нього раптово трапилося містечко Гнєвково.
Ну, так собі містечко. Дуже нагадує деякі західноукраїнські райцентри, але прикапратські. А от Іновроцлав - куди цікавіший. Найзначнішою його перлиною я б назвав справжній романський собор Imienia Najświętszej Maryi Panny з кінця 12 ст. Взагалі, романська архітектура на терені слов"янских змель є рідкістю.
Собор слабко оздоблений всередині.
Але це тільки на перший погляд. Всередині дуже атмосферно. Незвичний колір стін робить внутрішнє приміщення загадковим, незвичним. Якщо ретельно придивитися, то можна знайти багато цікавих речей. Наприклад, Мати Божа із посмішкою.
На зовнішніх стінах можна знайти бісівські пики. Трохи згодом, гадаю, вони еволюціонували в горгулій та інших страховиськ на зовні готичних костьолів.
Та навіть малюнки первісної людини. Мабуть...
Вікіпедія каже, що не тільки це можна знайти на стінах собору Найсвятішої Матері Божої.
Майже поряд купається в променях сонечка неоготичний костел вже 19 ст.
Але не тільки костелами, і не стільки відомий серед поляків Іновроцлав, скільки своїми соляними водами. Люди приїжджають відпочити, покупатися, лікуватися. Вода в басейнах і справді солона, що дає тілу додаткової легкості. Проте це тільки полегшує процес плавання.
Іновроцлав - дуже цікаве поєднання повітового міста з курором, при чому курорти в одній стороні, пам"ятки архітектури - в другій, а ринок - в третій. В місті доволі будівель пруського періоду.
За цю мандрівку я щиро вдячний Еві Баншак.
Іншим прохолодним місцем став Інновроцлав. Дорогою до нього раптово трапилося містечко Гнєвково.
Ну, так собі містечко. Дуже нагадує деякі західноукраїнські райцентри, але прикапратські. А от Іновроцлав - куди цікавіший. Найзначнішою його перлиною я б назвав справжній романський собор Imienia Najświętszej Maryi Panny з кінця 12 ст. Взагалі, романська архітектура на терені слов"янских змель є рідкістю.
Собор слабко оздоблений всередині.
Але це тільки на перший погляд. Всередині дуже атмосферно. Незвичний колір стін робить внутрішнє приміщення загадковим, незвичним. Якщо ретельно придивитися, то можна знайти багато цікавих речей. Наприклад, Мати Божа із посмішкою.
На зовнішніх стінах можна знайти бісівські пики. Трохи згодом, гадаю, вони еволюціонували в горгулій та інших страховиськ на зовні готичних костьолів.
Та навіть малюнки первісної людини. Мабуть...
Вікіпедія каже, що не тільки це можна знайти на стінах собору Найсвятішої Матері Божої.
Майже поряд купається в променях сонечка неоготичний костел вже 19 ст.
Але не тільки костелами, і не стільки відомий серед поляків Іновроцлав, скільки своїми соляними водами. Люди приїжджають відпочити, покупатися, лікуватися. Вода в басейнах і справді солона, що дає тілу додаткової легкості. Проте це тільки полегшує процес плавання.
Іновроцлав - дуже цікаве поєднання повітового міста з курором, при чому курорти в одній стороні, пам"ятки архітектури - в другій, а ринок - в третій. В місті доволі будівель пруського періоду.
За цю мандрівку я щиро вдячний Еві Баншак.