Ольштин - місто на Вармії
Після Опатува та кількаденної перерви на роботу,я вирішив при нагоді відвітати ще одне місто, в якому раніше ніколи не був. Ольштин вибирався за принципом: замок-костели-Мазури. Хоча до найголовніших озер звідти далеко, все ж які не які Мазури. Ще й не треба добиратися трьома пересадками або за овер 9000 злотувок потягом. 3 години polskibusem і ви на місці. Автобус значно обходить центр, і доводиться хвилин 20 йти пішки.
Найпершим ви побачите замок, який ховається за старовинними будиночками. Ну, як старовинними: місто було вщент зруноване під час Другої Світової. Сліди того відчуваються в будинках на барельєфах тощо. На відміну від Варшави чи Гданьска, де історичну забудову відновлювали більш ретельно.
Втім, ряд будинків, і навіть на ринку, отримало свій історичний вигляд.
А деякі так і збереглися, особливо на околицях Старего мяста.
В місто я люблю входити через ворота, які тут називаються Високими. Від них вуличками до Ринку, а потім - до замку.
Замок не великий, чотирикутний в плані з вежою. Не дивно, що саме на ній полюбляв працювати пан Миколай Коперник. На вежу вхід заборонено, то ж довелося обмежуватися музеєм.
Ось і сам пан Миколай.
Ось тут, під цими готичними перекриттями, під цими арками він створив трактат про монету, закінчив першу частину своєї роботи, керував обороною замка.
По галереям найбільш старого корпусу можна потрапити в краєзнавчий музей. Екскурсії веде досить не поганий екскурсовод, наскільки я його міг зрозуміти.
Серед картин мені особливо сподобалась ця: Закохані в себе
А ще корабель св. Петра. Ця картина більш характерна для ганзейських міст Помор"я, Гданська, наприклад, але Ольштин тісно контактував з цими містами, то ж не дивно.
Подвір"я замку трохи більше за замок в Олеську, по середині, як то годиться - криниця.
Окрім замку в Ольштині варто побачити озера. Не було часу йти на великі, то ж обмежилися Длугим. Навколо нього міський ліс, обійти його по чудовій комфортабельній доріжці можна за годину. Доріжка окремо для пішоходів, окремо для велосипедистів. Вздовж неї - лавочки зі смітниками.
А ось, власне, і саме озеро.
Як завжди у вологих місцях водяться слимаки. Цей - без черепашки.
На зворотьному шляху можна заглянути до костьола св. Якуба, який є покровителем міста.
Пройти повз ратушу.
Поза Старим Мястем зустрічається багато старовинних будинків, вцілому вони дуже схожі за архітектурою на Кенігсберг чи Гданьск. І не диво: Алленштайн був частоною Пруссії.
Найпершим ви побачите замок, який ховається за старовинними будиночками. Ну, як старовинними: місто було вщент зруноване під час Другої Світової. Сліди того відчуваються в будинках на барельєфах тощо. На відміну від Варшави чи Гданьска, де історичну забудову відновлювали більш ретельно.
Втім, ряд будинків, і навіть на ринку, отримало свій історичний вигляд.
А деякі так і збереглися, особливо на околицях Старего мяста.
В місто я люблю входити через ворота, які тут називаються Високими. Від них вуличками до Ринку, а потім - до замку.
Замок не великий, чотирикутний в плані з вежою. Не дивно, що саме на ній полюбляв працювати пан Миколай Коперник. На вежу вхід заборонено, то ж довелося обмежуватися музеєм.
Ось і сам пан Миколай.
Ось тут, під цими готичними перекриттями, під цими арками він створив трактат про монету, закінчив першу частину своєї роботи, керував обороною замка.
По галереям найбільш старого корпусу можна потрапити в краєзнавчий музей. Екскурсії веде досить не поганий екскурсовод, наскільки я його міг зрозуміти.
Серед картин мені особливо сподобалась ця: Закохані в себе
А ще корабель св. Петра. Ця картина більш характерна для ганзейських міст Помор"я, Гданська, наприклад, але Ольштин тісно контактував з цими містами, то ж не дивно.
Подвір"я замку трохи більше за замок в Олеську, по середині, як то годиться - криниця.
Окрім замку в Ольштині варто побачити озера. Не було часу йти на великі, то ж обмежилися Длугим. Навколо нього міський ліс, обійти його по чудовій комфортабельній доріжці можна за годину. Доріжка окремо для пішоходів, окремо для велосипедистів. Вздовж неї - лавочки зі смітниками.
А ось, власне, і саме озеро.
Як завжди у вологих місцях водяться слимаки. Цей - без черепашки.
На зворотьному шляху можна заглянути до костьола св. Якуба, який є покровителем міста.
Пройти повз ратушу.
Поза Старим Мястем зустрічається багато старовинних будинків, вцілому вони дуже схожі за архітектурою на Кенігсберг чи Гданьск. І не диво: Алленштайн був частоною Пруссії.