Візантія... це ж... парфуми !?
Пропоную Вашій увазі допис професора Foteini Kolovou, яка викладає візантійську та новогрецьку філологію в університеті Ляйпціга. Сфера її накових зацікавлень - візантійська риторика, історіографія та археографія (останнє - якщо я правильно перекладаю слово "Editionswissenschaft").
На жаль, перекласти німецькомовний текст літературно та ще й швидко мені не дозволяє моє недолуге знання німецької, а давати підстрочник - немає сенсу. То ж запрошую читати оригінал за цим посиланням:
Візантиністика сьогодні: наука "не від світу цього"
Перспективи "орхідейної" дисципліни
"Поза сумнівом, Візантія стояла біля витоків Европи. Міт Візантії надихнув письменників і збагатив сучасну европейську літературу....
...
... комплекс меншовартості й заздрість середньовічного Заходу до розкішної культури грецького середньовіччя - це, натомість, минуле".
Зрозуміло, що нічого нового і супер-оригінального,
але, прочитавши, спитайте себе,
чи подобається Вам Пселл? ;-)