Годинник

Aug 21, 2013 13:08

Я знав одного хлопця:
Завжди в окулярах,
Ретельно підібраний одяг
В молодіжному стилі.
На руці - годинник.
Завжди з ноутом.

Схоже, він думав над чимось,
Мружився.
На випадкових фото в соцмережах
Сидів незручно вмостившись,
У далеких аеропортах на підлозі.
З відкритим ноутом,
Щось там кльоцав.
Трохи втомлено звівши очі на фотографа.
Мовляв - заважаєш.
Втім, незлостиво.

Загалом був приємний.
На вечірках міг підійти:
Поцікавитися - Як воно?
Розповісти, що літав там кудись...
Так - бачив тебе на фото.
Злегка посміхнутись, кивнути.
Які справи кликали його в дорогу?
Сидіти в аеропорту на підлозі?

Нічого поганого втім
Про нього сказати не можу.
Окрім втомленої напівпосмішки,
Заклопотаного погляду на екран ноута,
«Як воно?»,
Випадкових фото у соцмережах.
Багатьох подібних фото…
Нічого більше.

Не знав про нього.
Ніхто не знав.
Якщо бути чесним, він сам не знав також.
Previous post
Up