Соціальні аномалії
ото надивилася як Фаріон відпрацьовує бабло проводить уроки практичного мовознавства, і нині повсюди переслідує її дух.
епізод 1. він стояв, прислонившись до стінки в дитячій поліклініці. батьки разом із дітлахами очікували на Годо лікарку, яка спізнювалася на 1,5 години на свій прийом. такому аншлагу позаздив би Ленком. його блаженний погляд ковзав із хлопчиків на дівчат, при цьому кожна зорова зупинка віддеркалювала конкретну емоцію - або відчуття провини, або захоплення, або самозаглиблення. при цьому теребив у руках якийсь цурпалок. через кожних декілька хвилин він міняв кут обзору: то відступав углиб коридору, то підпирав протилежну стіну. він не займав чергу, не смикав за руку дитину з вказівками шо не можна робити, ні з ким не спілкувався. на двадцятій хвилині, я зрозуміла, шо уподібнююся до тих журналістів, які мовчки в дитсадку спостерігали за спецоперацією "фаріонщина", і майже сміливо рушила його викривати. і раптом - він рвучко пошурував геть, а якась жінка - мати дівчинки 6-7 років - розпачливо кинула услід: "Вітя!". навіть, те, шо вони були сім*єю, не переконало, шо він не педофіл.
епізод 2. він увірвався в автобус за секунду до того, як мали замкнутися двері. громогласно та з відчуттям власної щедрості заборонив кондукторці давати йому квиток. сів. і раптом кожна частина його тіла почала жити своїм життям - циклічної судоми. руки здригалися у якомусь хіп-хоповому ритмі, раз у раз закидаючи рюкзак на плечі, а потім кидаючи на коліна, ноги повільно роз*їжджалися по підлозі, при цьому в очах пульсувало якесь нестримне бажання. опанувати він себе не міг. ніяк. хоча намагався. задзвонив якомусь Міші й сказав, шо за 15 хвилин він прийде, і все буде добре (він не кандидат у президенти?), бо такого просто не може бути, аби не було їм добре. на цих словах тіліхвон упав та перетворився на конструктор Лєго, розлетівшись на всі можливі складові. вони опинилися у мя під ногами. і коли він почав бити поклони переді мною, голосно регочучи, то відчувала себе так, мовби називаюся Ліза й шойно дізналася, шо найстрашнішим словом у житті відтепер буде інфінітив "лизати". і ніхто навіть не пробував мя переконати, шо це не наркаман.
а це лише понеділок, мля