життя без коліс
ранок перестав бути томним, коли з*ясувалося, шо через ніч наша автівка (і більшість машин на Лісовому масиві, які були припарковані під будинком, а не на стоянці) стала інвалідом - пробиті усі чотири колеса. якийсь фашист автоманіяк вирішив повідриватися. за вікном - картіна маслом - усі, в кого руки ростуть із правильного місця, реанімовують свої автівки, інші - із максимально виразними мінами та активною жестикуляцією кудись дзвонять. звісно, шо вигналася пообщацця з постраждалими, аби писати спільну заяву. з*ясувалося, минулого року в такий час теж різали шини, але лише дві. гарно працювали, навіть про контрольний поріз не забули. а півроку тому порозбивали скло в усіх автівках довкола. наступного мали би пробити колеса, зняти та поскладати на даху, а ще через рік - позапихати їх у машину. немає межі досконалості та людській глупоті.
це вже серійний злочинець із власним стилем екзекуцій водіїв. за Фройдом, у дитинстві в цього неадеквата або батько працював дальнобійником та знущався з рідних, або батьки не купували йому улюблених іграшок - модельок. правда, є у мя і інші підозрювані - на найближчому шиномонтажі зара ніде пропхатися - клієнтів, мабуть, за цей день, як за півроку. отак зимовий день може і рік прогодувати. рекламна кампанія, мля.
це вже серійний злочинець із власним стилем екзекуцій водіїв. за Фройдом, у дитинстві в цього неадеквата або батько працював дальнобійником та знущався з рідних, або батьки не купували йому улюблених іграшок - модельок. правда, є у мя і інші підозрювані - на найближчому шиномонтажі зара ніде пропхатися - клієнтів, мабуть, за цей день, як за півроку. отак зимовий день може і рік прогодувати. рекламна кампанія, мля.