Північна Каталонія
Нас з Ліною та Франеком Джелонком запросили до села Рібесальтес що в Русільйоні на поетичні читання в рамках "Тижня за мову" яку організує північнокаталонська організація "Анжелєтс де ла Терра" (Земні янголи). Самі читання видалися чудово але все ж було дещо що підламувало весь час. Цим дещо був добре замаскований французький снобошовінізм, з притаманним йому патерналистським, зверхнім поглядом на все що не є французькою "культурою" але є частиною Республіки (організатори аби не вдаватися в крайнощі та з бажанням популярізації серед французів каталонської культури та мови запросили всіх бажаючих на цей вечір, от французи й прийшли аби показати які вони інтернаціоналісти та бля бля бля...). Я реально відчув що каталонська мова їм, цим пихатеньким "ґавачос", заважала, муляла вухо, штрикало ще десь, та тіпало від цього майже "патуа", постійно було чути ніби невинні жарти щодо каталонців та їх мови і таке інше. Але чудова поезія перекривала все це лайно! Жерард Жакет - чудовий поет та декламатор став для нас справжнім відкриттям і дуже сумно що в Південній Каталонії його майже не знають.
На другий день, в Перпінья (саме так буде каталонською, мовою цього регіону та міста, бо Перпіньян це вже французький викрутас), ходили дивитися матч з регбі, грали "УСАП" (найсильніший клуб Франції який підримує сепаратистську політичну лінію північної Каталонії) проти Тулузи. "Наші" виграли в Тулузи майже в суху 47:3. Потім ввечері ми поїхали в село Сальзес (це теж у Русільйоні ) на концерт де ніби мала виступати каталаномовна група з Перпінья . Це був вечір найвеликого розчарування! Перша частина виступу склалася десь з сьоми пісень каталонською при чому в залі було реально з десяток людей переважно каталонців та береберів але як тільки гурт почав співати французькою зал якось миттєво заповнися "ґавачосами" і .... все... почався шабаш, розгул та вип"ячування своєї зверхності та дешеві понти які тривали до третьої ранку, але на жаль ми не могли поїхати звідтам бо мали чекати організатора Рамона аби повернутися в місто. В цю ніч я зрозумів що там в Русільйоні все страшенно запущено і що тамтешні каталонці опустилися вже до "патуа" (такий самий суржик, дідько поберай, як це все знайомо! ).
На другий день, в Перпінья (саме так буде каталонською, мовою цього регіону та міста, бо Перпіньян це вже французький викрутас), ходили дивитися матч з регбі, грали "УСАП" (найсильніший клуб Франції який підримує сепаратистську політичну лінію північної Каталонії) проти Тулузи. "Наші" виграли в Тулузи майже в суху 47:3. Потім ввечері ми поїхали в село Сальзес (це теж у Русільйоні ) на концерт де ніби мала виступати каталаномовна група з Перпінья . Це був вечір найвеликого розчарування! Перша частина виступу склалася десь з сьоми пісень каталонською при чому в залі було реально з десяток людей переважно каталонців та береберів але як тільки гурт почав співати французькою зал якось миттєво заповнися "ґавачосами" і .... все... почався шабаш, розгул та вип"ячування своєї зверхності та дешеві понти які тривали до третьої ранку, але на жаль ми не могли поїхати звідтам бо мали чекати організатора Рамона аби повернутися в місто. В цю ніч я зрозумів що там в Русільйоні все страшенно запущено і що тамтешні каталонці опустилися вже до "патуа" (такий самий суржик, дідько поберай, як це все знайомо! ).