До Львова

Jun 15, 2016 11:07

За два дні до подорожі зловила лактостаз. Перший день думала чесно віддам пану Богові душу. Темпа шмаляла під 40 у якийсь момент просто перестала міряти аби не смутитись. Чоловік сказав - була така гаряча штучка, що можна було яєшню смажити на лобі. Парацетамол збивав жар доволі слабо. Тож все що я могла, це лежати на дивані у позі напівдохлого тюленя і пильнувати як малий мотає 100 метрівку навкруги мого тіла. Під вечір здалась попросила порятунку у спільноті мамів. Мені одразу озвучили контакти класної жіночки масажиста, котра телефоном проконсультувала і надала першу допомогу. Наступного ранку приїхала робити мені масаж. Що я вам скажу? Світ вузенький. Виявилось, що вона є однією із засновниць "азбуки", але полишила її на нашого коуча, наразі 2гий пологовий вмовив її попрацювати на них. До речі про тренера - дізналась, що усі її троє дітлахів кесарні. Стало ніяково. Людина агітує людей за природні пологи, хоча сама жодного разу їх не мала. З іншого боку причину ми не знаємо, можливо якась хвороба не дала їй таку можливість або просто не поталанило...тричі. Кажуть в Ізраїлі через кесарів розтин можна народити чотири рази поспіль. Також дізналась, що "азбуку" та продала і наразі там хазяйнують зовсім інші люди тож якість цих курсів стає під великим питанням.
Але повернімося до мене. Після масажу стало значно краще, хоч темпа до вечора ще трималась 38 я ожила і наступного ранку таки змогла сісти у авто і поїхати до Львова. Малий переніс подорож на ура. Я все переживала, шо він знудиться і влаштує нам концерт. Трохи дрімав, трохи гуляв. Звісно довелось його розважати різними пєчєньками та машинками, але вцілому ті 6 годин ми пережили бадьоро. Тепер маємо досвід подорожі авто після року.

болячки, думки вголос, подорожі

Previous post Next post
Up