В
В-відкриття останніх днів:
- пісочниця то є справжня школа життя. Або ти, або тебе. В мене все ше не минулась фобія людних дитмайданчиків, але гойдалки, гірки та власне пісочницю ми вже випробували. Обійшлося без травм.
- більшість кондитерських Києва мають абсолютно рагульні сайти. Шукала де б замовити торт малому на днюху і так і не знайшла. Із 7 обраних сайтів для перегляду, якшо 2 і були адекватні то мені не підходили їх умови. Все інше - глухий несмак, глюкавість та повна відсутність юзабіліті, де сам чорт скоріше ногу зламає ніж зробить замовлення.
- мені здається є така категорія людей, які або глухі від народження не в сенсі інвалідності, а в сенсі несприйняття дратівливих звуків. Адже є девіанти, що захоплюються запахом шкарпеток тож чому б не існувало любителів звуку болгарки або любителів шкрябання пластмасових колес дитячого мопеду об гравій. Повірте, звуки найбрутальнішого грайндкору наразі видаються мені класичною музикою у порівнянні із тортурою слухати цей шумовий шлак щодня без перерв на їжу чи нужник.
І да, у мене вже почався передсвятковий мандраж.