солодко-гіркий присмак осені

Sep 08, 2007 19:02

Буває натикаюсь на картини від котрих можу заплакати. Ті люди шо знають мну in real в курсі - я не патетичне чмо. мене взагалі часом важко прошибти хоч чимось (насправді треба знати де знайти тріщину в броні). Були часи коли я могло плакати кожен день від різних дрібниць - за ними слідує період важких антидепресантів - відмовитись від котрих було зайняттям не з легких, побічні ефекти можна спосетрігати і досі. але я не про те...

...Холодна морось - котру щедро дарує нам небо обіймає посірійле місто. бачу назустріч мені іде старенький дідусь = майже босий і без парасольки, в руках наче дитину він тримає кішку, котра горниться до нього в пошуках тепла. Чоловік намагається прикрити собою тваринку від вологості котра бризкає звідусіль....я бачило не так багато похилих чоловіків (та й не похилих загалом, окрім свого батька звичайно) котрі б любили киць більше за собаків...

offtop = + я здається знайшло те, чим хочу забити свої шрами на лівому передпліччі -



ps= навіть не питайте чому саме це....

думки, самознищення, коти

Previous post Next post
Up