(no subject)

[basiyaka]

під деревом життя
росте трава полину
без роду, віку й упину
ховаються у тій траві
ідеї з руської землі
ідеї світлі, темні і дурні
як жити в мороці й пітьмі
як жити в світі де нема
ані брехні, ні каяття
яке спасіння ховає забуття?
у п"яному угарі
в Москві чи Сиктивкарі
в вагоні чи у бані
помислються ці питання
за стопкой водкі
та рибиной сільодкі
водкі чистій як сльоза
як на травиночці роса
ридає руськая душа
за те, що темне майбуття
куди ми йдемо, що робити
як можна Русь цю не любити?
її безкраїї края
спідниці баришні поля
що йде по воду до криниці
ну як тут можна не влюбиться?
як можна не хреститься на православні купола
і не просить благословіння в сільського батюшки попа
це ж наше все, ця рідная земля!
А думи ті, ми втопиму огненній воді
бо з глибини вони нашої ж дущі
з якої і смирення щире й куражі
не будем лізти в той полин
короткий час один спомин
Любіть любіть Росії згубний згин
і не шукайте визначень її
о наймудріші світові уми!