В останній день перед довжелезним карантином встигли забігти в бібліотеку, і вдало. От, прочитала "Клавку" Марини Гримич.
Дуже крута книжка. Тримає від початку до кінця. Занурення в атмосферу радянського літературного життя. Поезія (читаємо тепер перед сном "дорослих" поетів). Любовні історії. Кінець - неочікуваний і сильний.
Загалом, думаю мало хто так ЦІКАВО зміг би написати про Пленум Спілки письменників.
Я в захопленні. Полюватиму тепер на "Юру", продовження! 💚