Подорож у Гданськ і Гдиню. Частина 3.
Як слід відпочивши, ми вирушили до найголовнішого у Гдині - до моря. Іти недалеко, через сквер Костюшка.
Люблю такі газони, ніби прості, а які приємні!
Де-не-де припарковані скутери, які своїм аквамариновим кольори дуже пасують до лавандового кольору квітників. Це - шерінг електричних скутерів. В багажнику шоломи. Мабуть непоганий спосіб пересування. Ну і фотогенічний!
Припарковані скутери у найрізноманітніших місцях
Обабіч розташовані окрім будинків різні організації, пов'язані з морем. Для нас це екзотика. А біля вхідних дверей в ці організації - якорі, декор, який напевно неважко знайти біля моря.
Зустріли першого якора
Далі алеєю Івана Павла II. Тут вже така суміш туристичного, ділового і відпочинкового, а також навчального. Періодично проходять хмари туристів, які вийшли в місто з парома або круїзного лайнера. Або ж галасливі хмари школярів, яких привезли на екскурсію а Гдинський акваріум. Кафе і сувенірні магазинчики. Симпатичні скульптури. До речі, нам здалося, що Гдиня досить зручна для життя. Що ми бачили - добрі дороги, затишні продумані сквери, чудесні дитячі майданчики. Про зручність транспорту я вже писала.
Причаїлась
Неймовірно фантастичні кущі. Зліва - фонтан, одне з важливих гдинських місць.
Фонтан - одна з візитівок Гдині
Такі гарні декоративні дерева. (Райська яблуня?) І чудова дорога, тротуар і т.д.
Підійшли до південного молу. Зліва за парканом розбирають будинок, готують місця для будівництва. А далі з чудовим виглядом на набережну височіє Mariott, в комплексі також приватні апартаменти (кому не захочеться вікно з таким пейзажем!), офіси, клініка Medicover.
Для дітей і татів (та й мам також, насправді) - найцікавіше видовище - екскаватор працює!
Пришвартовано кілька суден, які тепер виконують роль музеїв. Далі - місце, де швартуються пароми на Хель і Ястарню. З правої сторони мода - симпатичний Гдинський акваріум, про який пізніше напишу, а також гдинська маріна, яхт-клуб, зокрема школа для малесеньких, дуже малесеньких яхтсменів.
Це - музей.
А це - громадський транспорт Нарешті ми вдихнули морське повітря! Міля одразу відправилась бігати з незнайомими дітьми і собаками. З деякими собаками навіть познайомились, звичайно. Собачки були українські - переселенці з Донецької області, яких привезла в Польщу дочка господині, волонтерка.
Місце саме для бігання!
Далі вирушили по молу в напрямку пляжу. Зауважили в морі дуже симпатичну статую Хлопчика-диригента, який зустрічає і проводжає моряків.
Ми підійшли до марини, які ж там симпатичні яхточки. Чудове місце для прогулянки, щоправда ми прогулялись в надшвидкісному режимі, враховуючи плани нашого командора - Емілії. Як же ж там цікаво!
Яхту переносять на берег, а моряки, дуже ділові, в прямому і переносному значенні, зібрались в коло.
Надзвичайне видовище для сухопутного Львова
Дядько на яхті щось робить, а поруч його мацюпусінький песик, явно хоче на берег.
Пам'ятник Маріушу Заруському, польському громадському діячу, який робив буквально все. Народився на Поділлі, заарештований НКВС у Львові, помер в Херсоні.
Невеличкий кіоск-будочка, де продаються шикарні яхти.
І надзвичайна картина, до берега причалюють навчальні яхти, а з них виходять моряки, яким якнайбільше 3 роки!
Малюки супроводжують свою яхту на стоянку
Трішки старші діти причалюють
Далі вже витягали на берег свої судна досвідчені яхтсмени, школярі. Це мабуть один з найвищих рівнів крутості в дитинстві і юнацтві - бути моряком..
Дуже круто!
Зосереджені, серйозні
Чудове місце милуватись пейзажем
Трішки далі - пляж.
Ми швидко-прешвидко роззулись і почалапали по піску до води. Вода Балтійського моря дуже холодна, але як же ж круто мочити ніжки у справжньому морі, ми так за ним скучили.. Наша дитина раділа безмежно! Кувиркалась в піску, бігала, бавилась!
До моря!
Бавитись у піску!
Отакої гігантської пісочниці Міля ще не бачила :)
Класно, коли є така можливість, прийти на бережок
Хоча - треба остерігатись чайок! Вони дуже ненажерливі! Ми бачили таку сценку - кілька дівчат-курсанток прийшли до моря з'їсти по тістечку. Сиділи, милувались морем, поки їх не засікли чайки! І от ці гігантські птахи буквально причепились до них і давай вимагати свою порцію! Дівчата відмахувались від них, а врешті мусіли рятуватись і втікати! Чайки мундирів не розрізняють.
Боротьба за тістечко
Все, чайки перемогли!
По дорозі додому знайшли супермаркет і закупились на вечерю і сніданок. А додому під'їхали на тролейбусі цілу зупинку! У Львові ми швидше за все просто пішли пішки. Але якщо тролік приїхав за пару хвилин, порожній, зручний - таким обов'язково слід скористатись!
А вдома висипали з кросівок цілу гірку піску! Деякі піщинки мабуть пересікли з нами кордон.
Домашній бархан
Далі буде..
Люблю такі газони, ніби прості, а які приємні!
Де-не-де припарковані скутери, які своїм аквамариновим кольори дуже пасують до лавандового кольору квітників. Це - шерінг електричних скутерів. В багажнику шоломи. Мабуть непоганий спосіб пересування. Ну і фотогенічний!
Припарковані скутери у найрізноманітніших місцях
Обабіч розташовані окрім будинків різні організації, пов'язані з морем. Для нас це екзотика. А біля вхідних дверей в ці організації - якорі, декор, який напевно неважко знайти біля моря.
Зустріли першого якора
Далі алеєю Івана Павла II. Тут вже така суміш туристичного, ділового і відпочинкового, а також навчального. Періодично проходять хмари туристів, які вийшли в місто з парома або круїзного лайнера. Або ж галасливі хмари школярів, яких привезли на екскурсію а Гдинський акваріум. Кафе і сувенірні магазинчики. Симпатичні скульптури. До речі, нам здалося, що Гдиня досить зручна для життя. Що ми бачили - добрі дороги, затишні продумані сквери, чудесні дитячі майданчики. Про зручність транспорту я вже писала.
Причаїлась
Неймовірно фантастичні кущі. Зліва - фонтан, одне з важливих гдинських місць.
Фонтан - одна з візитівок Гдині
Такі гарні декоративні дерева. (Райська яблуня?) І чудова дорога, тротуар і т.д.
Підійшли до південного молу. Зліва за парканом розбирають будинок, готують місця для будівництва. А далі з чудовим виглядом на набережну височіє Mariott, в комплексі також приватні апартаменти (кому не захочеться вікно з таким пейзажем!), офіси, клініка Medicover.
Для дітей і татів (та й мам також, насправді) - найцікавіше видовище - екскаватор працює!
Пришвартовано кілька суден, які тепер виконують роль музеїв. Далі - місце, де швартуються пароми на Хель і Ястарню. З правої сторони мода - симпатичний Гдинський акваріум, про який пізніше напишу, а також гдинська маріна, яхт-клуб, зокрема школа для малесеньких, дуже малесеньких яхтсменів.
Це - музей.
А це - громадський транспорт Нарешті ми вдихнули морське повітря! Міля одразу відправилась бігати з незнайомими дітьми і собаками. З деякими собаками навіть познайомились, звичайно. Собачки були українські - переселенці з Донецької області, яких привезла в Польщу дочка господині, волонтерка.
Місце саме для бігання!
Далі вирушили по молу в напрямку пляжу. Зауважили в морі дуже симпатичну статую Хлопчика-диригента, який зустрічає і проводжає моряків.
Ми підійшли до марини, які ж там симпатичні яхточки. Чудове місце для прогулянки, щоправда ми прогулялись в надшвидкісному режимі, враховуючи плани нашого командора - Емілії. Як же ж там цікаво!
Яхту переносять на берег, а моряки, дуже ділові, в прямому і переносному значенні, зібрались в коло.
Надзвичайне видовище для сухопутного Львова
Дядько на яхті щось робить, а поруч його мацюпусінький песик, явно хоче на берег.
Пам'ятник Маріушу Заруському, польському громадському діячу, який робив буквально все. Народився на Поділлі, заарештований НКВС у Львові, помер в Херсоні.
Невеличкий кіоск-будочка, де продаються шикарні яхти.
І надзвичайна картина, до берега причалюють навчальні яхти, а з них виходять моряки, яким якнайбільше 3 роки!
Малюки супроводжують свою яхту на стоянку
Трішки старші діти причалюють
Далі вже витягали на берег свої судна досвідчені яхтсмени, школярі. Це мабуть один з найвищих рівнів крутості в дитинстві і юнацтві - бути моряком..
Дуже круто!
Зосереджені, серйозні
Чудове місце милуватись пейзажем
Трішки далі - пляж.
Ми швидко-прешвидко роззулись і почалапали по піску до води. Вода Балтійського моря дуже холодна, але як же ж круто мочити ніжки у справжньому морі, ми так за ним скучили.. Наша дитина раділа безмежно! Кувиркалась в піску, бігала, бавилась!
До моря!
Бавитись у піску!
Отакої гігантської пісочниці Міля ще не бачила :)
Класно, коли є така можливість, прийти на бережок
Хоча - треба остерігатись чайок! Вони дуже ненажерливі! Ми бачили таку сценку - кілька дівчат-курсанток прийшли до моря з'їсти по тістечку. Сиділи, милувались морем, поки їх не засікли чайки! І от ці гігантські птахи буквально причепились до них і давай вимагати свою порцію! Дівчата відмахувались від них, а врешті мусіли рятуватись і втікати! Чайки мундирів не розрізняють.
Боротьба за тістечко
Все, чайки перемогли!
По дорозі додому знайшли супермаркет і закупились на вечерю і сніданок. А додому під'їхали на тролейбусі цілу зупинку! У Львові ми швидше за все просто пішли пішки. Але якщо тролік приїхав за пару хвилин, порожній, зручний - таким обов'язково слід скористатись!
А вдома висипали з кросівок цілу гірку піску! Деякі піщинки мабуть пересікли з нами кордон.
Домашній бархан
Далі буде..