Весняна подорож. Нормандія. Онфлер. 2 серія
Продовження про Онфлер. В основному про готель і зовсім трошки - про місто.
Зранку прокинулись у затишному нашому готелі L'Ex Voto.
Щодо назви: (Еx-voto - це вотивні предмети (ніколи такого слова раніше не чула), пом'якшена форма жертвоприношення; вони приносяться в дар божесту, як обітниця, заради одуження і здійснення мрії. В Онфлері на горі є каплиця подяки Діві Марії, вона заповнена вотивними предметами у вигляді моделей кораблів.
Внизу, в маленькому ресторанчику нас чекав сніданок. Такий типово місцевий, дуже фотогенічний
Насолодившись зовнішнім виглядом, розпочали трапезу.
Ресторанчик примітний тим, що його відвідують місцеві. Приходять зранку, хто на каву, хто - на пиво. Судячи по одягу, моряки чи рибаки. Прікольно.
Звісно, що ми розглядали з цікавістю їх, а вони - нас, незвичних іноземців (звичні - це англійці).
От Патрісія, господиня готелю. Їй в роботі і чоловік і син-школяр допомагають. Сама вона позитивна і комунікабельна. З повагою подивилась на нас, коли дізналась, що ми приїхали заради відвідин місць D-Day. Для них це дуже важлива дата.
Інтер'єр ресторану, стіни прикрашені картинами, картинками, сувенірами на морську тему. Симпатично.
Тепер покажу готель. Він малесенький. Номерів буквально кілька. На нашому останньому поверсі - три кімнати. Зручності спільні. Це, звісно, не дуже зручно, але приємна атмосфера перемагає!
Наш номер.
На стінах - репродукції і картини. В куті - гігантський умивальник зі шторкою. Так що можна, по бажанню влаштувати непогану хлюпанину.
Стара симпатична шафа. Всередині для мерзлюків ще ковдри
Ліжко, також серйозного віку
Мені дуже сподобалось вікно. Якесь атмосферне - зі старою ручкою, тюллю, пасторальними шторами.
Ключ оформлений в стилі. Ручна робота!
А це якраз двері в "зручності".
Сходи. Стіни прикрашені репродукціями на тему визволення Франції від фашистів. Фото, плакати.
От ця фотографія знаменита Роберта Капи.
Портрет готелю. Тільки оцей один будинок, де червона маркіза.
Вигляд з нашого вікна - на невелику площу. Фонтан працює!
А це ми засікли негритянське весілля.
Проїхала колона дуже веселих і нарядних гостей
В Онфлері в цей день зробили тільки кілька фотографій
Старі блискучі машини завжди викликають захоплення
Уроджений онфлерець спостерігає з вікна за перехожими
Це середньовічні громадські пральні. Їх кілька зберіглось на невеликих площах. Тепер вони - заслужені пам'ятки архітектури і басейни
А це - фото-приманка на наступні серії. Ось так виглядають онфлерські будинки. У вікнах - завжди мереживна тюль, багато квітів і різних красивих дрібниць.
1 частина Подорож. Вроцлав. Перша частина
2 частина Подорож. Кельн. Друга частина
3 частина Подорож. Париж. Третя частина
4 частина Подорож. Париж. Четверта частина
Зранку прокинулись у затишному нашому готелі L'Ex Voto.
Щодо назви: (Еx-voto - це вотивні предмети (ніколи такого слова раніше не чула), пом'якшена форма жертвоприношення; вони приносяться в дар божесту, як обітниця, заради одуження і здійснення мрії. В Онфлері на горі є каплиця подяки Діві Марії, вона заповнена вотивними предметами у вигляді моделей кораблів.
Внизу, в маленькому ресторанчику нас чекав сніданок. Такий типово місцевий, дуже фотогенічний
Насолодившись зовнішнім виглядом, розпочали трапезу.
Ресторанчик примітний тим, що його відвідують місцеві. Приходять зранку, хто на каву, хто - на пиво. Судячи по одягу, моряки чи рибаки. Прікольно.
Звісно, що ми розглядали з цікавістю їх, а вони - нас, незвичних іноземців (звичні - це англійці).
От Патрісія, господиня готелю. Їй в роботі і чоловік і син-школяр допомагають. Сама вона позитивна і комунікабельна. З повагою подивилась на нас, коли дізналась, що ми приїхали заради відвідин місць D-Day. Для них це дуже важлива дата.
Інтер'єр ресторану, стіни прикрашені картинами, картинками, сувенірами на морську тему. Симпатично.
Тепер покажу готель. Він малесенький. Номерів буквально кілька. На нашому останньому поверсі - три кімнати. Зручності спільні. Це, звісно, не дуже зручно, але приємна атмосфера перемагає!
Наш номер.
На стінах - репродукції і картини. В куті - гігантський умивальник зі шторкою. Так що можна, по бажанню влаштувати непогану хлюпанину.
Стара симпатична шафа. Всередині для мерзлюків ще ковдри
Ліжко, також серйозного віку
Мені дуже сподобалось вікно. Якесь атмосферне - зі старою ручкою, тюллю, пасторальними шторами.
Ключ оформлений в стилі. Ручна робота!
А це якраз двері в "зручності".
Сходи. Стіни прикрашені репродукціями на тему визволення Франції від фашистів. Фото, плакати.
От ця фотографія знаменита Роберта Капи.
Портрет готелю. Тільки оцей один будинок, де червона маркіза.
Вигляд з нашого вікна - на невелику площу. Фонтан працює!
А це ми засікли негритянське весілля.
Проїхала колона дуже веселих і нарядних гостей
В Онфлері в цей день зробили тільки кілька фотографій
Старі блискучі машини завжди викликають захоплення
Уроджений онфлерець спостерігає з вікна за перехожими
Це середньовічні громадські пральні. Їх кілька зберіглось на невеликих площах. Тепер вони - заслужені пам'ятки архітектури і басейни
А це - фото-приманка на наступні серії. Ось так виглядають онфлерські будинки. У вікнах - завжди мереживна тюль, багато квітів і різних красивих дрібниць.
1 частина Подорож. Вроцлав. Перша частина
2 частина Подорож. Кельн. Друга частина
3 частина Подорож. Париж. Третя частина
4 частина Подорож. Париж. Четверта частина