Про рамки і ревнощі
Сьогодні третя людина у моєму житті сказала, цитую: "Не можу тебе ревнувати. НЕ можна тебе ревнувати".
Той же тон. Ті ж очі. Це як "з твоїх рук - хоч отруту" (с).
Так ось. Спробувала з'ясувати, чому ж так? Чи то я приводу до ревнощів не даю (свята така та божа) абощо?
"Варьку неможливо ревнувати. Варьці нізя ставити будь-які межі. Бо вона ніколи про них не думає, переступаючи. Дотримується хіба що своїх, та й то - іноді, коли настрій хороший".
Отож, працюю за таким сценарієм. Правду про себе відразу і усю. Я така і іншою бути не можу. І якщо з'являється думка раптом, що змінити мене можна якось - то дуже помилкова думка. Принаймні до пори до часу так буде. Ревнувати мене не можна. Бо спочатку - обов'язки, потім обмеження - вже потім ревнощі, з приводу порушення тих обмежень. Мене не можна зобов'язувати і ставити межі. Однозначно порушу. Навіть коли того не маю на меті чи на думці. Так трапляється... Чомусь з дивною послідовність і незмінністю.
Краще терпіти мене такою як є. Дивитися на мої "вар'ятства" крізь пальці і берегти нерви.
Успіхів вам, чоловіки! І бережіть себе!
ПеЕс Дуже рідко, іноді, в мене виникає ідея поставити себе в рамки. І на цілих 2-3 тижні мене вистачає. А далі - по похилій...
Той же тон. Ті ж очі. Це як "з твоїх рук - хоч отруту" (с).
Так ось. Спробувала з'ясувати, чому ж так? Чи то я приводу до ревнощів не даю (свята така та божа) абощо?
"Варьку неможливо ревнувати. Варьці нізя ставити будь-які межі. Бо вона ніколи про них не думає, переступаючи. Дотримується хіба що своїх, та й то - іноді, коли настрій хороший".
Отож, працюю за таким сценарієм. Правду про себе відразу і усю. Я така і іншою бути не можу. І якщо з'являється думка раптом, що змінити мене можна якось - то дуже помилкова думка. Принаймні до пори до часу так буде. Ревнувати мене не можна. Бо спочатку - обов'язки, потім обмеження - вже потім ревнощі, з приводу порушення тих обмежень. Мене не можна зобов'язувати і ставити межі. Однозначно порушу. Навіть коли того не маю на меті чи на думці. Так трапляється... Чомусь з дивною послідовність і незмінністю.
Краще терпіти мене такою як є. Дивитися на мої "вар'ятства" крізь пальці і берегти нерви.
Успіхів вам, чоловіки! І бережіть себе!
ПеЕс Дуже рідко, іноді, в мене виникає ідея поставити себе в рамки. І на цілих 2-3 тижні мене вистачає. А далі - по похилій...