(no subject)
Марта сказала, що книжка нікудишня. але знаючи, наскільки ми з Мартою різні, я ризикнула її прочитати. Сиділа під теплою ковдрою, за вікном щось шуміло, гавкали пси, а я тремтіла, відчуваючи прочитане усім тілом, і чомусь плакала...
Однакова відстань відділяє даму і дівчинку з плескатим капелюхом від людей у факторії. Вони обидві дивляться на довгі вулиці, на річку. І обидві такі схожі між собою. Обидві відкинуті. Самотні, мов королеви. Іх зневажають - це зрозуміло само собою. Вони обидві приречені на немилість через власні тіла - тіла, пещені і обціловувані їхніми коханцями, кожна віддана анафемі, бо пізнала насолоду, від якої можна вмерти, так вони кажуть, умерти загадковою смертю з коханцями, але без кохання.
Вона ще питає мене: ти зустрічаєшся з ним лише заради грошей? Я вагаюся, а потім кажу: так, тільки заради грошей. Вона знову довго на мене дивиться, не вірить мені. Врешті каже: я була не така, як ти, навчання мені давалось важче, і я була дуже серйозна, так, я надто довго була дуже серйозна, задовго, і втратила смак до втіх.
Однакова відстань відділяє даму і дівчинку з плескатим капелюхом від людей у факторії. Вони обидві дивляться на довгі вулиці, на річку. І обидві такі схожі між собою. Обидві відкинуті. Самотні, мов королеви. Іх зневажають - це зрозуміло само собою. Вони обидві приречені на немилість через власні тіла - тіла, пещені і обціловувані їхніми коханцями, кожна віддана анафемі, бо пізнала насолоду, від якої можна вмерти, так вони кажуть, умерти загадковою смертю з коханцями, але без кохання.
Вона ще питає мене: ти зустрічаєшся з ним лише заради грошей? Я вагаюся, а потім кажу: так, тільки заради грошей. Вона знову довго на мене дивиться, не вірить мені. Врешті каже: я була не така, як ти, навчання мені давалось важче, і я була дуже серйозна, так, я надто довго була дуже серйозна, задовго, і втратила смак до втіх.