День пам'яті. Вічної. Щирої. Гіркої.
Не впевнена, чи треба щось писати. Скажу лиш таке: люди пам'ятають, люди йдуть і запалюють свічки, щороку більше, з маленькими дітьми, усі гортають сторінки гкниг пам'яті. Чи то з цікавости... чи то з конкретною метою. І це добре, бо немає нас без минулого. Бо ми є. А значить не вдався мор - не знищили ген.