Василь Расевич
Історія з ворогами народу стара як світ. Вороги існували завжди, як і союзники. Ворог, як правило, був зовнішнім завойовником, який приходив загарбувати, грабувати, плюндрувати.
Одинаки не могли ані чинити опору ворогам, ані претендувати на досягнення якоїсь більшої або величнішої мети. Заради удосконалення суспільства, заради рівності й братерства, в ім’я всезагальної справедливості люди повставали, об’єднувалися і вбивали інших людей… Історія пошуків «ворогів народу» є досить глибокою і повчальною. Перш за все це пошук ворогів серед своїх, тобто у внутрішньому стані. Цьому процесові, як правило, передували глибокі суспільні кризи, які потім вирішувалися через велетенські революційні збурення.
Термін «вороги римського народу» походив від римського права: так іменували тих, кого оголошували поза законом і хто підлягав знищенню. Найбільш яскравою подією в історії «ворогів народу» на початку християнської ери стало оголошення римським сенатом у 68 році н.е. ворогом самого Нерона. Оголошення імператора ворогом народу було екстраординарним явищем, але й сам імператор до цього дуже прислужився.
Дальше...