Я ПАВЛИЧКО, ВОЇН СВІТЛА
Пародия на карамельное стихотворение Дмитра Павлычка о Юлии Тимошенко
Я Павличко, воїн світла
Певно доля вже така
Я почав двобій з пітьмою
В комсомольському ЦеКа
Я писав про Че Гевару
Про Хрущова, про врожай
Як співає, розквітає
Рідний наш Радянський Край.
Та коли сидів на з'їздах,
Клав в кишеню гонорар
Думав тільки про Вітчизну -
На душі лежав тягар.
Важко було за Комуни:
Чи не кожне дитинча
Мало вивчити на пам'ять
Вірш Павличка та Драча.
Друкували комуняки
Наші повні зібрання,
Відправляли нас в круїзи,
На курорти в заслання
В санаторії у Ялті
Катували нас вони,
І було мені там зліше
Ніж в гестапівській тюрмі
А тоді нарешті воля -
Горбачов та хозрасчот
Стали люди босі й голі,
Я ж збагнув, що патріот.
Що засуджую суворо
Я червоний той терор!
Став писати я про Крути,
Про УПА, Голодомор.
Розповів я, що робили
На вкраїнській на землі.
Ті огидні партократи,
Яничари, москалі.
Став Народним Депутатом
Демократом справжнім став,
Дали грошей повну хату -
Ніби Комунізм настав!
Помаранчовим гєнсєкам
Гімни я тепер творю,
Аби знала вся планета
Про велику букву "Ю".
Ось минуло двадцять років
Скрізь руїна та пітьма
Та не буде вічним морок -
Бо в народа є Вона!
І хоча ЇЇ катують
Янучари та хахли,
Буде Юля Президентом!
"Будуть люди на землі"!
Славься, Біла мов гарячка!
Паровоз лєтіт вперьод,
А злочинних противсіхів
Україна прокляньот!
Хто сказав, що "всьо пропало!"?
Що то за капітулянт?
Має Юлю Україна!
Має Юля мій талант!