(no subject)
Як же мало ми знаємо про людей. Як рідко нам хочеться щось про них дізнатись. Найчастіше нас влаштовує зовнішня оболонка персони і дуже рідко ми дивимось на її органи.
Після проведених 10 днів під одним дахом, 24 години на добу, снідаючи, обідаючи і вечеряючи разом, сидячи на одному дивані і намагаючись зрозуміти польські реклами. бува засинаючи на одному ліжку ми навіть на міліметр не пізнали один одного. Просто людина. Просто людина з іншої країни, яка приїхала відірватись сюди, була закрита в оболонку. А я так і не дізналась, що він чудовий молодий художник...А сьогодні побачила його роботи і ніби частину його внутрішнього світу.
Якось мурахи по шкірі пролізли.
Світ такий закритий. А закрили його ми самі.
Хочу тепер його побачити і побалакати.
Як відчувала, що цієї весни треба було їхати в Мінськ.
Після проведених 10 днів під одним дахом, 24 години на добу, снідаючи, обідаючи і вечеряючи разом, сидячи на одному дивані і намагаючись зрозуміти польські реклами. бува засинаючи на одному ліжку ми навіть на міліметр не пізнали один одного. Просто людина. Просто людина з іншої країни, яка приїхала відірватись сюди, була закрита в оболонку. А я так і не дізналась, що він чудовий молодий художник...А сьогодні побачила його роботи і ніби частину його внутрішнього світу.
Якось мурахи по шкірі пролізли.
Світ такий закритий. А закрили його ми самі.
Хочу тепер його побачити і побалакати.
Як відчувала, що цієї весни треба було їхати в Мінськ.