Кавові асоціації. Бімба.
Прочитав сьогодні у жж-стрічці про найміцнішу у світі каву -- "Death Wish Coffee" (Передсмертне бажання). Виробник стверджує, що кофеїну в ньому міститься два рази більше ніж в звичайних сортах. І згадались мені ті часи коли жив я у Києві у студентському гуртожитку на Лук'янівці.
На той час (початок 90-х) мій швагро (чоловік сестри) працював на Львівській кавовій фабриці "Галка". Коли я приїзджав додому то він завжди презентував мені у звичайному прозорому пакеті розчинну каву, яку йому видавали як пайок (на додаток до тої, що вдавалось винести підпільно).
Одного разу, коли я мав від'їзджати до Києва, приніс він мені десь біля кіля (1 кг) кави у стандартному целофановому пакетику і сказав, щоб коли буду пити каву, то сипав замісь столової ложки (доза студента) дві третини чайної, бо дуже міцна.
Ну сказав, та й сказав -- я послухав і забув. Згадав я його слова вже тоді коли в гуртожитку пригощав друзів сільським цукровим самогоном і копченим салом-м'ясом. То була не кава -- то була, як сказав би Азаров, просто БІМБА! В гуртожитку по ту каву до мене потім ходили, як по свячену воду. Дуже помічна була в плані "хочу спати, але тре модуль накреслити".
Як виявилось пізніше, на кавовій фабриці періодично зупинали на профілактику котли, в яких розчинну каву виготовлювали. І ота кава була саме тим накипом, який в процесі профілактики зішкрябували зі стінок. Як на мене то вона була не в 2 рази міцніша, як "Death Wish Coffee", а рази в чотири.