Або як це бачить Багдадський Крадій.
Дорогі пані і так само поважні панове. Новий рік настає. Що хочу я зауважити на його початку?
А почався він дуже насичено і помірковано водночас. Тобто - я одразу можу відзначити той факт, який викликав навіть деяке моє збентеження і надію на перспективу, чого в мене не було достатньо довго. Років так з 15. У повітрі літає дуже багато сенсів. Зовсім іноді несподіваних із точки зору продовження логіки подій, як вона б бачилась з 2015 року. Цікаве відчуття, скажу я вам.
В глобальному сенсі я пророкую 2016 рік буде роком покріплення світової співпраці у відповідності до останнього 17-го гоалу ООН в стратегії 2030. Що це означає? Це означає, що насправді навіть малі, але згуртовані колективи які матимуть ясну, прозору і зрозумілу мету для громадськості, мають набагато більше шансів досягти своєї цілі, аніж грошові мішки будь якого розміру в досягненні своїх прагнень.
Оцим і саме оцим буде дуже відрізнятись 2016 від усіх інших років. Це - рік тімів. Команд. Конкретно цільових команд. До того ж команд іноді несподіваного складу, з потужним елементом творчості, що подеколи перевищуватиме показники Google (але не часто, не облещуємось), і саме тому як я вже сказав, вангую лише одне, що вирішальне занчення матиме прозорість, зрозумілість мети з якою об'єднаний той чи інший колектив не тільки для стейкхолдерів безпосередньо, але ще потрібен і доступний паблік рілейшнз. Не для досягнення мети онлі, але для продовження діяльності і перспективи як такої, що саме в цьому році і є найважливішим: робити лише те, що має перспективу подальшого застосування, користі і вміти це пояснити одразу.
Така ж сама ситуація буде і в міждержавних відносинах. На початку року нас чекають оголошення іноді достатньо дивних стратегій, чудернацьких як здаватиметься пропозицій співробітництва і зухвалих по свойому новаторству бачень розвитку стосунків. Але саме це буде підштовхувати до руху життя багатьох людей і надавати сенс процесам. Тобто - одне можу сказати одразу, і не для інтриги: нудно, дорогі люди, точно не буде.
Що цікаво - люди стільки часу стогнали до Бога в пошуках добра і сил для його підтримки, що схоже Він нарешті почув людство, і вирішив трошки виявити схильність до нього. Я навіть усміхаюсь, коли це пишу. Але вся моя містична натура каже, що я не помиляюсь, вуха Бога відкриті для людей саме в цьому році. Проте - застерігаю, в Нього не тільки борода шовковіша за Санта Клауса, але і слух - абсолютніший за Бетховена, панове. Будьте обережні.
Думаю, що навіть такий погляд буде для багатьох несподіваним. Перевіряйте.
Проте - хочу зазначити ще декотрі речі. Теж абстрактні, але абстрактно галузеві.
Я очікую на зміну оборонних стратегій провідних держав, і взагалі на зміну коцепцій і підходів до загроз. Тобто - буде переглядений якісно склад арсеналів, доктрини військової необхідності, склад армій і на нас чекає дуже багато реформувань збройних сил світу, причому зміниться не тільки мода в арміях і технологічне оснащення, зміниться підхід до використання армій: деякі речі будуть заборонені глобально, деякі скасовані, деякі переглянуті, але головне, буде дуже серйозний рух в військовій сфері. І не маневри і навчання - а парти і дошки з крейдами, семінари і наради. Кількість котрих зашкалюватиме, проте цікавість будуть викликати саме резюме і висновки цих нарад, а не бюлетні і місця проведення. Це теж важливо.
Я очікую на Великий Початок Коливання Основного Інституту - тобто на дуже велкий за обсягом інформаційний обробок щодо інстутиту приватної власності. Тобто - вже буде недостатньо мати статус володіння, чи права на щось - але потрібно буде навіть звітувати за соціальні вчинки і витрати на благодійність. Причому не з точки зору, що благодійність покриватиме якісь огріхи ведення справ, ніяким чином, але цілковито реальні кошти і надбання навіть суцільних давніх кооперованих ще Бозна коли агломерацій будуть піддані не стількі ревізії надбань, скільки ревізії стратегій подальшого використання. Інакше кажучи - регуляторний тиск здасться синдиційовним багатіям нічим перед тиском вимог суспільств. І головним тут буде те, що емпатія буде визнана ледь не інститутом енергії, чи краще навіть синергії, в загальнолюдському вимірі, не толерування, а саме емпатія. Пригадуєте, за класиком: Гамлєт: "Повинні ми любить всіх п..арасів, злодіїв, убивць. Бо кожен з них народ, всі баганосці. - Привід у брудному простирадлі: То може ти і м'яса не їсі? - Гамлєт: Ні, не їсу я м'яса, принципово, я тільки випить іноді люблю... окрім жидів, масон, татарів, негрів, біларусів, которих я ненавиджу, в цілому ж я гуманіст, не те що Ви, папаша!..." От якось так. Це великий розділ, я його цілий рік торкатимусь. Але це теж перспектива, і відповідальність за це несе шалений за потужністю рівень сучасних комунікацій, що отримало людство. Безпрецедентний розвиток яких дасться тепер взнаки. Слава хіппі (дуже хочеться поставити сюди оце, ви вже пробачте).
Click to view
Героям слава!
Але - я також бачу відхилення і повне ігнорування тих інституцій, які заважають розвитку конкурентоспроможності, тобто балансування між об'єднанням заради виконання роботи треба буде дуже щильно суміщати з тим, що цю роботу повинні мати можливість виконати розрізненні і менш потужні суміжники. Як не диво, але скоріш за все, подібний підхід буде закладений в саму струткуру програмування проектів, тобто це зробить наш незабутній пан Біл Гейтс за сприяння і допомоги свого молодого товариша, пана Марка Цукерберга, і при мовчазної але від того не менш дієвої підтримки іншого мастодонта світового гуманізма - пана Елона Маска, і при аплодисментах більш дрібних але не менш вже відомих панів, ас Джеймс Парк. Я так думаю. Тобто все, що поглинає конкуренцію, буде постійно на прицілі у снайперів нормативної регуляції. Цікаво - до чого ж це все призведе врешті решт? Бо аспект головування в цьому році в G7 японців робить подібні ініціативи шонайменш конфліктними, враховуючі сімку японських надвеликих фінансово-виробничих кайретцу. І тим не менш - можливо їх роздроблення і впідпорядкування більш регульованному життю в корпоративному світі і є ціль як і надання прав/обов'язків того самого головування, так і самого тиску на великі картелі і синдикати, такі, як той же самий OPEC. Як ми бачимо - базіс, наприклад, тиску на згаданий синдикат країн-постачальників нафти (неможливість тиску на ціноутворення нафти) - вже закладений. Сенс існування крупного і великого перестає мати цінність перед динамікою перетворень. Це дуже важливо, я вважаю.
Також я очікую бурхливого, нестійкого ще в цьому році, але підвищення авторитету освіти і медицини. Причому - якщо до того інстурментами наукового розвитку були лище соцмережі, семінари та науково-практичні конференції, то тепер дослідження будуть фінансуватись більше і грунтовніше, але за принципом айтішних тімів: поясніть, що ви хочете отримати, самі знайдіть, кому це цікаво, самі врегулюйте питання із законністю - і подайте проект на ринок, а не прохання фінансування в уряд країни походження. Бо жоден уряд, який розуміється на сучасних механізмах інституалізації, не буде більше фінансувати ані освітні, ані медичні програми в повному, або в вирішальному об'ємі. Але зміняться і вимоги до сертицікації фахівців і якості практики. Тобто медикам і освітянам потрібно буде хоча б рік економічної управлінської освіти, якщо в них навіть є концепція, як здобути безсмертя, формула ліків від раку і пігулка від ВІЛу - чи розгляд випливу психоаналітичних здібностей середовища виховання особистості на генетичну структуру майбутніх поколінь, або читання текстів за спираллю за 1 секунду 1000 знаків. Спочатку доведіть, можете хоч на власному прикладі - а гроші будуть.
Що цікаво - мистецьких програм якраз, тобто "представників чистої творчості" (музик, художників, скульпторів, кінематографістів, театральних працівників) це не торкнеться. Хіба що трошки в розгалуженні звітностей.
Щодо наукової діяльності взагалі, буде діяти та сама концепція про яку я казав. Можливо, від науковця будуть навіть вимагати відгуку на публікацію своєї роботи в пресі від повних "чайників", тобто від громадськості, бо нікого не цікавить тепер, що ховається за підрахунками формул і діаграмами моніторингів, якщо це не пояснене доступним язиком громадськості. Хоча - це доволі суперечливий погляд, але ще раз можу зазначити: тиск посилюватиметься, теорії мусять бути пояснені навіть дітям, а практика мусить мати підтверджений результат. Хтось скаже - що так було завжди, але я наполягаю, що було не так. Тепер у запиту на нез'ясованість не аспекту моделі, а нез'ясованості навіть пояснення щодо аспекту моделі в публікації про неї, буде така сама вага, як у спросутвання такого ж самого вченого щодо результатів дослідів, або експерименту від колегі в рамках наукової конференції. Критицизм набуватиме більшого масштабу, аніж в будь який час. До якої раціоналізації життя це призведе - подивимось. Але серія скандалів через "зарозумність" пояснень навіть в профільних журналах може призвести до руйнувань не одного результату наукових досліджень і цілої черги банкрутств не однієї організації або навіть корпорації.
Мабуть, не буду в свята вас перевантажувати інофрмацією, дороге товариство. Можу лише попросити поділитись і вашим мудрим баченням деталей цього тільки щойно починаючогося року. Як бачите ви цей рік? Мені цікаво було б про це довідатись. Бо сенси так і літають навколо. Давайте спробуємо хоч якісь з них спіймати, гуртом. Бо гуртом, як каже наша мудрість, навіть батька бити легше.