10 уроків управління від Брюховецького
До 400-річчя Могилянки
Олексій Гарань
Історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох "авантюрних" проектів, що стали успішними.
Серед цих проектів: "Народний союз сприяння перебудові" (ще до утворення Руху - разом з Ємцем, Крижанівським, Куликовим); обрання Черняка від Києва під час перших напіввільних виборів 1989 р.; був у першій п’ятірці, що відновлювала Києво-Могилянську Академію (декан-організатор факультету суспільних наук).
Професор порівняльної політології - може тому й оптиміст, бо в порівняльно-історичному контексті Україна таки йде до Європи.
Карма: розповідати світу про Україну в університетах, аналітичних центрах та ЗМІ - від RAND, ВВС World, Internаtional Herald Tribune, The Economist до "Аль-Джазіри" і "Тайбей таймс".
Про Брюховецького.
1) Найфантастичніші, "авантюрні" мрії збуваються, якщо вони відбуваються під час революційного підйому і ентузіазму (як це було після проголошення незалежності).
2) Брюховецький міг бути жорстким, іноді занадто емоційним в своїх кадрових рішеннях, але він вмів спиратися на енергію людей - тих, хто у нього повірив. І головне: він сприймав критику, а якщо і не сприймав, то ніколи не карав і надалі не згадував про неї.
3) Брюховецький під час створення Руху був секретарем парткому Інституту літератури, але Рух створив, а потім, використовуючи свій дипломатичний хист, відродив у 1991-рр. і Академію. Для цього йшов на компроміси, але ніколи не поступався принципами. Головне, не те, у якій ти партії був, а які висновки зробив і чи переоцінив/розірвав із минулим.
4) За умов тотальної корупції в системі освіти вдалося створити університет, вільний від корупції. А для подолання корупції потрібна нова команда і політична воля. Брюховецький її продемонстрував.
5) до стартової команди він взяв досвідчених науковців, але без досвіду посад в системі вищої освіти - хай будуть відкритими до нових ідей і людей.
6) Заради відновлення Академії, Брюховецький відмовився від перспективи народного депутатства, яке йому було гарантовано на 100%. Відмовився потім і від посади міністра освіти.
7) Після фальсифікації виборів 2004 р. пішов ва-банк: колектив Академії організував страйк, кожен день Брюховецький очолював колону від Академії до Майдану.
8) Суперстатків не нажив, живе у звичайному міській багатоповерхівці. Хоча багато часу проводить і на улюбленій дачі (яка теж без "наворотів", звичайна собі хата). Коли був ректором, його можна було зустріти з торбинкою на звичайному ринку, куди ходить пішки. Та й зараз так само. Закинути йому використання службового становища - зась.
9) Пробув на посаді керівника два терміни і пішов. Йому пропонували змінити статут - не погодився. "Спадкоємця" не призначав, адмінресурс не застосовував. На наступних виборах відбувалася реальна конкуренція двох гідних кандидатів С.Квіта і В.Моренця. Так само на останніх виборах була реальна конкурентна кампанія і боротьба трьох кандидатів. ("Обрано третього президента території, вільної від корупції").
10) Не забронзовів. Ніколи не втрачав і не втрачає почуття гумору і самоіронії.
Враженнями ділився декан-організатор факультету суспільних наук НаУКМА у 1991-92 рр, пан Олексій Гарань.