На стежку війни з Верховною Радою
Бабуся у полі сокирку знайшла
Із нею ж в ту мить до сільради пішла.
Сокирка просвистіла, мов спис Чінгачкука!
Щоб пенсію вчасно приносили, сссс*ки!
Ну що, от і настав час мені тримати відповідь за всіх пенсіонерів нашій країни. Усім важко зараз доводиться в Україні. Усім - крім депутатів. От мені підвищили пенсію на 200 гривень і що далі?
По-перше, ціни теж зростають з неймовірною швидкістю. А по-друге, на армію, (яку колись розвалили, а зараз намагаються зібрати по частинам), відбирають теж чималу суму. Для багатьох пенсіонерів вона значуща. Не всім родичі допомагають. Знаєте, в нинішній час, доводиться самим допомагати дітям грошима.
І переїжджати з України на старості років немає ніякого бажання. І взагалі, чому ми повинні їхати з країни, в якій прожили все життя? З кожним роком ситуація стає все гірше. Якщо раніше була хоч якась надія на краще майбутнє, то зараз вона тане на очах. Навіть не те, що тане, а струмок недовіри до місцевої влади тече.
Загалом, я виходжу на стежку війни і буду писати свою думку, і формувати в інтернеті позицію від пенсіонерів. Нас рано списали з рахунків. Нам не вдасться промити мозок брехливими відомостями, як це відбувається з молодим поколінням. Нам 60, але Ми все ще в строю. Ми сила. І Ми все зможемо.