Філософія м’яса
Ха…. І хто розпорядився про такий старт осені? Нє, ви не кажіть - на все божа воля, не цитуйте мені «у природи нєт…»… Бо я збиралась креативити з гарбузами. Гарбузи просто лежать на підвіконні, нікого не зачіпають, а моє серденько крається…. Але навіть з таким серденьком треба щось робити, особливо, коли маєте в хаті двадцятилітнього вічно голодного легіня….
Я купила стейк. Але просто «стейк» - це майже фейк. Про просто стейк не писав тільки лінивий. Особливо мене дратують рецепти на кшталт «берете мармурове м'ясо…», «ціна справжнього стейку - не менша, як двадцять баксів за шматочок…».
Мій стейк - це інше. І ваш, сподіваюсь, також… Отже - ви купуєте те, що називається - «стейк». Про це може бути написано на ціннику в маркеті або ж - вам дадуть стейк на базарі, якщо ви про це попросите. І не треба іронізувати, про «не вір написаному» і «всі люди брешуть». Бо люди брехали лікарю Хаусу. А ми з вами не він. Це точно. Шось я пішла не туди. Давайте краще до стейку.
Дістаньте м’яско із пакета. Покладіть на велику тарелю. І подумайте на тему - що насправді органічно для нього? Перше - трави. Бо воно жило десь поміж трав, їх споживало. То покладемо йому трав… різних. Люди ці трави називають спеціями. І ви не партесь. Дістаєте скарбничку зі спеціями і міркуєте - що сьогодні сподобається вашому витвору. Моєму сподобались перці - білий, чорний, червоний. Берете цей мікс і трете у ступці. Далі - мікроскопічно - кардамон і бадьян. Коріандр. Гвоздичка. Сухий базілік і майоран. На зараз доста. Розжарюєте сковорідку і кидаєте туди перці та травичку. Сковорідка має бути вогняною і сухою - ніяких олій. І коли від запаху вам починаєте паморочитись в голові - викидаєте трави на м'ясо. Тепер підійшла черга олії. Будь-якої. Не до гламуру. Поливаєте м'ясо. Олію можна трішки розігріти, але це не принципово. Далі….. О, тут вже чудеса перевтілення. Я подумала - коли мене, істоту, яка складається з м’яса, притрусили ароматами та полили олією, що я забажаю? Те, що подумали самі розбещені та відверті з вас, - захочеться потім. Спочатку особисто мені захочеться масажу. Мій напівфабрикат був не проти. То я почала. І ви почніть і не лінуйтесь. М'ясо потрібно гарно розім’яти, для того, щоб розраховувати на взаємність. Старайтесь. Ви самі відчуєте, коли досить.
Далі - розпалюєте жертовний вогонь. Де ви його розпалите - не важливо. Під решіткою, сковорідкою чи в духовці. Він має бути жарким і справжнім. Коли від температури починає палати обличчя - починайте. Моя чарівна мантра звучить приблизно так - «сонечко, я тебе прошу, тільки не згори… давай, моє любе… ти не підведеш….»,…. Мантру самі далі розвивайте.
Поки процес триває, загорніть у фольгу баклажани, попередньо їх розрізавши повздовж. І в духовку, чи на решітку. Баклажани раніше приготуються. Ви дістанете з них те, що в середині в глибоку миску, видушите туди часник, додасте солі, майонез чи олію, перець. Зіб’єте міксером.
Присушите чорний хліб.
Поки ви цим займались, м'ясо дає вперті сигнали, що воно готове вам віддячити.
Викладаєте його на тарелю. Сідаєте кружком. Берете присушений хлібчик, мастите його баклажановою красатою. Якщо маєте щось випити - не заперечую.
**** про сіль. Сіль - дуже органічна м’ясу. Якщо виникають питання - «чому?» - просто поспостерігайте з собою. Яйця, борошно виглядають тут неприродньо. Збережіть їх на інші страви.
Я купила стейк. Але просто «стейк» - це майже фейк. Про просто стейк не писав тільки лінивий. Особливо мене дратують рецепти на кшталт «берете мармурове м'ясо…», «ціна справжнього стейку - не менша, як двадцять баксів за шматочок…».
Мій стейк - це інше. І ваш, сподіваюсь, також… Отже - ви купуєте те, що називається - «стейк». Про це може бути написано на ціннику в маркеті або ж - вам дадуть стейк на базарі, якщо ви про це попросите. І не треба іронізувати, про «не вір написаному» і «всі люди брешуть». Бо люди брехали лікарю Хаусу. А ми з вами не він. Це точно. Шось я пішла не туди. Давайте краще до стейку.
Дістаньте м’яско із пакета. Покладіть на велику тарелю. І подумайте на тему - що насправді органічно для нього? Перше - трави. Бо воно жило десь поміж трав, їх споживало. То покладемо йому трав… різних. Люди ці трави називають спеціями. І ви не партесь. Дістаєте скарбничку зі спеціями і міркуєте - що сьогодні сподобається вашому витвору. Моєму сподобались перці - білий, чорний, червоний. Берете цей мікс і трете у ступці. Далі - мікроскопічно - кардамон і бадьян. Коріандр. Гвоздичка. Сухий базілік і майоран. На зараз доста. Розжарюєте сковорідку і кидаєте туди перці та травичку. Сковорідка має бути вогняною і сухою - ніяких олій. І коли від запаху вам починаєте паморочитись в голові - викидаєте трави на м'ясо. Тепер підійшла черга олії. Будь-якої. Не до гламуру. Поливаєте м'ясо. Олію можна трішки розігріти, але це не принципово. Далі….. О, тут вже чудеса перевтілення. Я подумала - коли мене, істоту, яка складається з м’яса, притрусили ароматами та полили олією, що я забажаю? Те, що подумали самі розбещені та відверті з вас, - захочеться потім. Спочатку особисто мені захочеться масажу. Мій напівфабрикат був не проти. То я почала. І ви почніть і не лінуйтесь. М'ясо потрібно гарно розім’яти, для того, щоб розраховувати на взаємність. Старайтесь. Ви самі відчуєте, коли досить.
Далі - розпалюєте жертовний вогонь. Де ви його розпалите - не важливо. Під решіткою, сковорідкою чи в духовці. Він має бути жарким і справжнім. Коли від температури починає палати обличчя - починайте. Моя чарівна мантра звучить приблизно так - «сонечко, я тебе прошу, тільки не згори… давай, моє любе… ти не підведеш….»,…. Мантру самі далі розвивайте.
Поки процес триває, загорніть у фольгу баклажани, попередньо їх розрізавши повздовж. І в духовку, чи на решітку. Баклажани раніше приготуються. Ви дістанете з них те, що в середині в глибоку миску, видушите туди часник, додасте солі, майонез чи олію, перець. Зіб’єте міксером.
Присушите чорний хліб.
Поки ви цим займались, м'ясо дає вперті сигнали, що воно готове вам віддячити.
Викладаєте його на тарелю. Сідаєте кружком. Берете присушений хлібчик, мастите його баклажановою красатою. Якщо маєте щось випити - не заперечую.
**** про сіль. Сіль - дуже органічна м’ясу. Якщо виникають питання - «чому?» - просто поспостерігайте з собою. Яйця, борошно виглядають тут неприродньо. Збережіть їх на інші страви.