(no subject)

[baba_palazhka]

Помирати було не страшно
За напоєм на затишній кухні,
Коли марилось, як ховатимуть
З морем сліз, у весільній сукні.

То чому я себе питатиму,
Бо бентежитимуть думки:
Як у чорній труні опускатимуть,
Мене витримають рушники?