Бомжечемп 2. Дупки. Перший раз ганяюсь по снігу!
Бомжегінка по снігу - збс!
Перша моя гонка по снігу
Баланс качає норм, на останньому колі вже значно впевненіше почувався на спусках, ніж на початку.
На страві - http://www.strava.com/activities/466421257
Ральфи не дуже для снігу, не міняв на злішу свідомо. для прокачки скіллу (ну і ліньки було)
Старт бігом. Стартую так собі. Доки заскочив у сідло, доки зміг поїхати по пухкому вогкому снігу.
Попереду Шилік на тардербєртах, ще кілька. Далеко попереду Амерс і Черкас.
Перший спуск - обережненько. Вгору бігом.
Так попереду Щербацький. Щось в нього сьогодні не пішло. Обходжу у повороті і женусь за Амерсом.
В нас знову заруба як і на попередній бомжегінці.
Його переваги - правильна резна і тому на рихлих секціях я виживаю, а він їде як хоче, те саме і на спусках.
Мої переваги - швидший на пішкодральних апхілах і кусках з укатаним снігом.
Але місць для обгону не багато - цілина, де вся перевага втрачається.
Перший обгон на тягуні другого кола - Амерс повертає позицію, там де я обігнав Щербацького.
Обганяю перед спуском біля вертольотів. Чудово! Якщо суперник буде позаду на апхілі в нього не буде шансів. Але у шпильці падаю, Амерс тупо по цілині кущами їде як хоче.
РРР! Навздогін бігом, бо тут я не можу їхати, а він їде. Чомусь дуже захотілось вхопити його за підсиділ і пригальмувати)
Біля дитячої гірки він щось затупив і на апхілі обходжу. Ну тепер треба валити, щоб на спуск нового кола зайти першим. Останній поворот з розритим снігом, тут вимушений зменшувати швидкість і виживати. А цей трактор знову як по рейкам обходить!
Перший спуск вже впевненіше їду. Бачу Жвтн на шикані щось підтуплює. І от на початку апхілу я за ним. Вгору оббігаю.
Дихаю на повні груди, і ловлю себе на думці - зараз же холодно, але холоду повітря не відчуваю - ніби літом вдихаю.
На рівняку бачу, що йому ще кілька метрів набору.
ГазВпол! І акуратно повороти (та де там, туплю звичайно). Треба набрати побільше переваги до вертольотів. Засвітив норм. Біжу біля струмка вже майже розслаблено, апхіл, аж тут бачу Амерса у 5-10 м.
Паніка! Паніка! Паніка!
Ноги вже закислені, треба просто йти, йому також не солодко, напевно.
Заскокую на байк (не з першго разу) контакти забиті, дітей дофіга на тропі - розігнатись ніде. Наступний горбик доводиться пішки знов. (Ну все зараз наздожене!)
Нарешті якось встьобуюсь і викручую (а такій важкій передачі) останній мінітягунчик. Ніби ще не обганяє. Валю, щоб мати хоч якійсь запас на фінішному повороті - і от фініш.
Успєх!
Другий!
Вафлі ОК
Висновки:
+ правильні покришки рішають, неправильні прокачують
+ гідропак
+ фаново
+ байк почистився від грязюки, після мікрорулілова
- плівка з туфлів розхристалась і намотувалась на трансмісію (ще не всю виковиряв)
- траса не розчищена від листя
ps Втулки Trailmech, як виявилось норм працює у холоді (хочу було наче всього 0 +2). Бо були побоювання, що може підлипати з літнім мастилом. І ніби ні в кого з присутніх (ще 2 пари, якщо не помиляюсь) також проблем не було.
Вже другий сезон пішов на саме цих екземплярах. Можна сказати - нрж) (тьфу тьфу тьфу))))
Сніжки!
