Великий книжний пост
І невеликий дисидентський Донецький бонус-трек.
Дина Рубина "Белая голубка Кордовы"
Про талантливого художника, эксперта, умницу, который, казалось бы выиграл всё, но проиграл главное - жизнь.(десь такий опис був, в інтернеті не знайшла)
Початок книги трохи занудний, кількість описів овер9000, але я це переборола, бо ж про картини, мистецтво - цікаво словом. А далі історія закручується і ближче до середини книги вже не можеш відірватись. Загалом книга сподобалась, хоча головний герой викликає дивні почуття. і симпатія і ні..
Макс Фрай "Дар Шаванахолы"
В этой книге читатель найдет множество ответов на вопросы, которые он не раз задавал, не слишком, впрочем, рассчитывая, что ему вдруг вот так - ррраз! - и все честно расскажут. И еще больше ответов на вопросы, которые даже в голову не приходили - ни читателю, ни автору. Разве только некоторым, особо дотошным персонажам. И после этого все, наконец, сделается непонятно ровно настолько, чтобы стать правдой, которая - невыразима. Прямая речь автора: Это, на мой взгляд, самая страшная история о литературе, какую только можно вообразить. И о литературной критике заодно. И я, заметьте, совершенно не шучу. Лично мне до сих пор не по себе, а вы как хотите. Вообще, все книги из этой "зеленой" серии в той или иной степени - ответы на вопросы. Причем на вопросы, которые есть почти у всех читателей. И, в то же время, это такие ответы, которые далеко не каждый читатель готов услышать. Но "Дар Шаванахолы" даже на таком фоне выглядит как один сплошной ответ на почти бесконечное...
Ідеальна книжка Фрая. Бугагашеньки скинули обороти, ніяких "кушающих-слушабщих мастеров", просто свято. І посміятись і подумати. От би ще так)
Окремо подобаєт ься картинка на обкладинці, дуже вдала і в тему. Шрифтова робота бе.
Diana Wynne Jones "Howl's moving castle"
Тут представлення непотрібні. Прекрасна казка! Єдиний недолік, після цієї книжки неможливо дивитись мультик. Бо мені страшенно подобається заноза-Софі з книжки, і їхнє спілкування і все-все, і сюжет більше подобається.
Є ще дві книги цієї ж серії. другу читати не раджу, а от третя - знову прекрасна.
Ці дві книги читані мною по 3 рази кожна)
"Олекса Тихий у спогадах, роздумах, літературі"
Я - українець. Не лише індивід, наділений певною подобою, умінням ходити на двох кінцівках, даром членороздільної мови, даром творити та споживати матеріальні блага. Я громадянин СРСР, і як "советский человек", і, передусім, як українець, я - громадянин світу не як безбатченко-космополіт, а як українець.
60-ті роки на Донбасі. Дисидентські роки. через призму спогадів про одну людину. Дуже добре передає атмосферу тих часів. Якщо вдуматись, то стає страшно.