Є в мене забавна історія. Коли мені було років 13, я вперше і востаннє прописувалась в чаті. Сайт називався зехоббітон - вгадайте на основі якої книжки)) але там вже все вмерло. крім затишного чата. Там людей було не багато. і всі один одного знали. Отож коли я прийшла. я посиділа, пососала палець і придумала нік - Лорін. лорін була ельфом , магом - словом досить скучним персонажем. який практично все може. Втім все одно було весело топити Барлога, випивати з менестрелем, ще там коняка була - хороша компанія. Потім в мене з"явився другий персонаж - (нік теж довго висмоктаний з пальця) - Соррет - пума, служителька храму Жовтого бога Мо(а ну, звідки цей бог?). в цілому в чаті я бувала роки два.Там було затишно. роботи я так і почала підписувати -лорін. а коли мені стало 16, я довго вибирала підпис. І так с тих пір я підписуюсь ніками. Ніхто мене так не називає усно, але саме так я підписую роботи, і такий підпис стоїть на всіх документах.