SOS! АНОНС:18.06.13 Cуд про відібрання квартири у психічно-хворої громадянки та її доньки-студентки
АНОНС: о 15-20 у вівторок 18 червня 2013 відбудеться сухання судової справи про відібрання квартири і виселення психічно-хворої громадянки К. (та її 20-річної доньки - студентки), які стали жертвами квартирного афериста.
Нагадаємо, по цій справі суддя Пономаренко Н.В. із Шевченківського райсуду столиці, маючи на руках два фактично взаємовиключні протилежні висновки - фактично сама поставила діагноз «здорова» психічно-хворій громадянці К. і взяла на себе функції експерта, замість того аби направити справу для проведення повторної судово-психіатричної експертизи.
***
SOS! Help! 18 червня 2013 в Апеляційному суді міста Києва вирішуватиметься доля двох жінок, які постраждала від свавілля свого чоловіка (і батька), а також нотаріуса-афериста, і банку, який шляхом обману вирішив заволодіти квартирою в столиці.
Колегія суддів у складі суддів: пані Волошиної, пані Слюсар і судді Котули Л.Г. (головуюча по справі) розгляне в фінальному судовому засіданні (мають відбутись судові дебати) цивільну справу №2/2610/515/2012 про відібрання квартири (і виселення) психічно-хворої громадянки К.1969 р.н. (та її 20-ти річної доньки-студентки), які стали жертвами квартирного афериста - (колишнього чоловіка К. і батька дівчини).
Екс-чоловік Відповідачки - громадянин Росії програвся в казино і достовірно знаючи про психічну хворобу дружини, вирішив цим скористатись, й з допомогою обману примусив її підписати в банку договір поруки та договір іпотеки-(застави) квартири на користь банку, сказавши дружині, що це лише її формальна згода на отримання ним кредиту, сам - отримавши кредит на велику суму і одразу після цього - покинув родину, зник закордоном.
Жінці він скаже, що її підпис під згодою на отримання ним кредиту - це проста формальність, не більше. Жінка маючи психічну-хворобу, в день вчинення правочину від хвилювання нічого не могла прочитати в банку і зрозуміти загалом що відбувається. Вона, навіть звернувшись за допомогою до адвокатів не змогла пояснити, що вона підписала в банку, не могла згадати, сказала, що це лише її формальна згода на отримання ним кредиту. Виявилося - що вона заклала власну квартиру.
Нині "батько" не виплативши кредит, покинув родину із дочкою-студенткою 20 років, сам перебуває в розшуку (хоча міліція навіть і не намагається розшукувати його), а банк - подав позов про відібрання квартири і виселення жінки з дочкою-студентокою просто неба, прямо на вулицю.
Витяг з психіатричної експертизи жінки: "на період часу, до якого відноситься укладення договору поруки (07.05.07) громадянка К. страждала на розлад адаптації, змішану тривожно-дересивну реакцію в особистості з астенічною акцентуацією особистості (F43.22 згідно з МКХ-10), що суттєво впливало на її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними."
Окрім того, батьки дівчинки: батько - Борис К. та Антоніна К., укладаючи з банком «Фінанси і Кредит» договір іпотеки квартири №__ в будинку № 6 по вулиці Мельникова в м. Києві (надалі за текстом - спірна квартира) від 07.05.2007р. порушили право неповнолітньої доньки на користування житлом, яке і зараз є її єдиним місцем для проживання. На момент укладення вищевказаного договору іпотеки дівчинці було лише 15 років.
Відповідно до принципу 4 Декларації прав дитини та статті 18 Закону «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Згідно з частиною третьою статті 17 Закону «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Крім того, частиною четвертою статті 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Ніякого дозволу на вчинення правочину з банком (щодо застави квартири - житла дівчинки) ані батьки дівчини-підлітка, ані представники банку «ФіК», ані нотаріус Степаненко у органу опіки й піклування - ніколи не отримували! (див.лист зі служби в справах дітей - додаю). Для того аби обійти це зобов’язання щодо отримання дозволу органів опіки та піклування, вищевказані особи, зняли з реєстрації 15-ти річну дівчинку, виписавши її на вулицю. В результаті чого вона не була ніде зареєстрована протягом тривалого часу.
Частиною шостою статті 203 Цивільного Кодексу встановлено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Зідно частини першої статті 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного Кодексу недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Також однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до статей 216, 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю та є недійсним з моменту вчинення.
video: http://youtu.be/ZDTQhc0NaZU
Чи захистить суд право на житло 20-літньої дівчини-студентки, батько якої виявився покидьком? І чи виставить суд психічно хвору жінку, яка потерпіла від шахрайства екс-чоловіка, на вулицю?
Кого захищатимуть судді під головуванням пані Котули: молоду дівчину- заручницю свого батька-афериста чи «чорних» нотаріусів і жадібних банкірів (які бажають збагатитись за рахунок хворої жінки і напів-сироти)?
Приходьте на суд, дізнаєтесь відповіді на ці запитання.
Місце суду: Апеляційний суд м. Києва, пл. Солом’янська, 2А - (суддя Котула),
Час (початок с\з): о 15-20, вівторок 18 червня 2013
Цивільна справа №22с\796\2198\2013
Контакти: 095-015-96-26 Анна, юрист потерпілої громадянки К., або 050-947-55-64 (акредитація журналістів)
***
p.s. Шановний Константине Валентинович Жеваго, звертаюся до Вас! Сльози і страждання вдів і напів-сиріт - ось на чому Ви заробляєте свої мільярди?..Схаменіться будь-ласка! Чи гроші не пахнуть?
Нагадаємо, по цій справі суддя Пономаренко Н.В. із Шевченківського райсуду столиці, маючи на руках два фактично взаємовиключні протилежні висновки - фактично сама поставила діагноз «здорова» психічно-хворій громадянці К. і взяла на себе функції експерта, замість того аби направити справу для проведення повторної судово-психіатричної експертизи.
***
SOS! Help! 18 червня 2013 в Апеляційному суді міста Києва вирішуватиметься доля двох жінок, які постраждала від свавілля свого чоловіка (і батька), а також нотаріуса-афериста, і банку, який шляхом обману вирішив заволодіти квартирою в столиці.
Колегія суддів у складі суддів: пані Волошиної, пані Слюсар і судді Котули Л.Г. (головуюча по справі) розгляне в фінальному судовому засіданні (мають відбутись судові дебати) цивільну справу №2/2610/515/2012 про відібрання квартири (і виселення) психічно-хворої громадянки К.1969 р.н. (та її 20-ти річної доньки-студентки), які стали жертвами квартирного афериста - (колишнього чоловіка К. і батька дівчини).
Екс-чоловік Відповідачки - громадянин Росії програвся в казино і достовірно знаючи про психічну хворобу дружини, вирішив цим скористатись, й з допомогою обману примусив її підписати в банку договір поруки та договір іпотеки-(застави) квартири на користь банку, сказавши дружині, що це лише її формальна згода на отримання ним кредиту, сам - отримавши кредит на велику суму і одразу після цього - покинув родину, зник закордоном.
Жінці він скаже, що її підпис під згодою на отримання ним кредиту - це проста формальність, не більше. Жінка маючи психічну-хворобу, в день вчинення правочину від хвилювання нічого не могла прочитати в банку і зрозуміти загалом що відбувається. Вона, навіть звернувшись за допомогою до адвокатів не змогла пояснити, що вона підписала в банку, не могла згадати, сказала, що це лише її формальна згода на отримання ним кредиту. Виявилося - що вона заклала власну квартиру.
Нині "батько" не виплативши кредит, покинув родину із дочкою-студенткою 20 років, сам перебуває в розшуку (хоча міліція навіть і не намагається розшукувати його), а банк - подав позов про відібрання квартири і виселення жінки з дочкою-студентокою просто неба, прямо на вулицю.
Витяг з психіатричної експертизи жінки: "на період часу, до якого відноситься укладення договору поруки (07.05.07) громадянка К. страждала на розлад адаптації, змішану тривожно-дересивну реакцію в особистості з астенічною акцентуацією особистості (F43.22 згідно з МКХ-10), що суттєво впливало на її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними."
Окрім того, батьки дівчинки: батько - Борис К. та Антоніна К., укладаючи з банком «Фінанси і Кредит» договір іпотеки квартири №__ в будинку № 6 по вулиці Мельникова в м. Києві (надалі за текстом - спірна квартира) від 07.05.2007р. порушили право неповнолітньої доньки на користування житлом, яке і зараз є її єдиним місцем для проживання. На момент укладення вищевказаного договору іпотеки дівчинці було лише 15 років.
Відповідно до принципу 4 Декларації прав дитини та статті 18 Закону «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Згідно з частиною третьою статті 17 Закону «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Крім того, частиною четвертою статті 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Ніякого дозволу на вчинення правочину з банком (щодо застави квартири - житла дівчинки) ані батьки дівчини-підлітка, ані представники банку «ФіК», ані нотаріус Степаненко у органу опіки й піклування - ніколи не отримували! (див.лист зі служби в справах дітей - додаю). Для того аби обійти це зобов’язання щодо отримання дозволу органів опіки та піклування, вищевказані особи, зняли з реєстрації 15-ти річну дівчинку, виписавши її на вулицю. В результаті чого вона не була ніде зареєстрована протягом тривалого часу.
Частиною шостою статті 203 Цивільного Кодексу встановлено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Зідно частини першої статті 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного Кодексу недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Також однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до статей 216, 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю та є недійсним з моменту вчинення.
video: http://youtu.be/ZDTQhc0NaZU
Чи захистить суд право на житло 20-літньої дівчини-студентки, батько якої виявився покидьком? І чи виставить суд психічно хвору жінку, яка потерпіла від шахрайства екс-чоловіка, на вулицю?
Кого захищатимуть судді під головуванням пані Котули: молоду дівчину- заручницю свого батька-афериста чи «чорних» нотаріусів і жадібних банкірів (які бажають збагатитись за рахунок хворої жінки і напів-сироти)?
Приходьте на суд, дізнаєтесь відповіді на ці запитання.
Місце суду: Апеляційний суд м. Києва, пл. Солом’янська, 2А - (суддя Котула),
Час (початок с\з): о 15-20, вівторок 18 червня 2013
Цивільна справа №22с\796\2198\2013
Контакти: 095-015-96-26 Анна, юрист потерпілої громадянки К., або 050-947-55-64 (акредитація журналістів)
***
p.s. Шановний Константине Валентинович Жеваго, звертаюся до Вас! Сльози і страждання вдів і напів-сиріт - ось на чому Ви заробляєте свої мільярди?..Схаменіться будь-ласка! Чи гроші не пахнуть?