Вышгородский Гуантанамо-бэй. Следствие продолжается? (часть 2)
До Вишгородського районного суду
07300, м. Вишгород, вул. Кургузова, 7
(04496) 5 - 44 - 40
від адвоката Веремієнко Олега Ігоровича (який діє на підставі договору),в інтересах обвинуваченого за ч. 1 ст.115 КК України, Шкляра Сергія Володимировича, 1978 р. н., який утримується в Київському СІЗО
адреса захисника: м. Київ 03187,
пр. Ак. Глушкова, 43,
СКАРГА
на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р. винесеною прокуратурою Вишгородського району Київської області (за фактами побоїв, катувань та інших незаконних дій співробітників міліції відносно затриманого Шкляра С.В.)
Мій підзахисний Шкляр Сергій Володимирович, 1978 р. н., 01.07.2009 р. близько 20 години був доставлений до Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області по вул. Кургузова, старшим оперуповноваженим СКР Вишгородського РВ капітаном міліції Устіяновичем Ю.М. та лейтенантом міліції Гарбар Б.В., для опитування з приводу безвісти зниклого Клименка С.В..
Мій підзахисний Шкляр С.В., заявив, що під час допиту вищевказаними оперуповноваженими та іншими працівниками райвідділу, яких він зможе впізнати, до нього застосовувались недозволені методи слідства (побої, мордування тощо) з метою отримання від нього явки з повинною. Побої в міліції були настільки сильними та нестерпними, що мій підзахисний Шкляр С.В. викрав з кабінету оперуповноваженого ножиці з метою вчинення суїциду. о 6 год. 30 хв. 02.07.2009 р. Шкляр С.В., вскрив собі вени на лівій руці. Одразу після цього, згідно показів медпрацівників Вишгородської ЦРЛ, двоє співробітників міліції пішки доставили Шкляра С.В., в травмпункт Вишгородської ЦРЛ, що знаходиться неподалік райвідділу. Лікарі надалу Шкляра С.В. першу медичну допомогу. Після чого, як стверджують співробітники медичного закладу ті ж самі співробітники райвідділу забрали Шкляра С.В. і повели в невідомому напрямку, цілком ймовірно - для доставлення назад до Вишгородського РВ. Згідно з довідкою Вишгородської ЦРЛ № 11925 від 21.08. 2009 р. Шкляр С.В., звертався до травмпункту 02.07.2009 р. о 6 год. 40 хв. з діагнозом різана рана лівого передпліччя.
Згідно медичної довідки із Вишгородської ЦРЛ мій підзахисний Шкляр С.В., сам звернувся 02.07. 2009 р. до травмпункту.
Цілком очевидно, що Шкляр С.В. аж ніяк самостійно не міг звернутися до травмпункту, оскільки згідно Постанови Вишгородського райсуду Київської області про адміністративне правопорушення від 02 липня 2009 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, й притягнено до адміністративної відповідальності, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб. Відбував він цей строк в кімнаті для затриманих та арештованих Вишгородському РВ.
Насправді жодної перевірки перед винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р. прокуратурою Вишгородського р-ну Київської області - не проводилось. Про це свідчать наступні факти:
• сам потерпілий Шкляр С.В. не був опитаний;
• не було проведено медичного огляду із залученням профільних лікарів;
• не отримав жодної правової оцінки той факт, що двоє працівників міліції, які затримали Шкляра С.В. 01.07.09 по ст. 185 КпАП (як опір працівнику міліції, і про що згодом працівниками міліції була отримана постанова суду), якою до Шкляра С.В. було застосовано адмін.арешт на 10 діб - були оперативними працівниками та входили до складу тієї самої слідчо-оперативної групи (створеної для розслідування кримінальної справи №28-2512) в т.ч. Устіянович Ю.М. та лейтенант міліції Гарбар Б.В., погодтесь, досить дивне “співпадіння”;
• не був допитаний співробітник міліції Гарбар Б.В., який підозрюється у застосуванні недозволених методів до Шкляра С.В.;
• не був допитаний черговий Вишгородського РВ, який в ніч з 01 на 02 липня 2009 року перебував на добовому чергуванні і повинен був бачити тих співробітників міліції, яки супроводжували Шкляра С.В. до лікарні та назад;
• не опитані медичні працівники та лікар травмпункту Вишгородської ЦРЛ, які перебували на добовому чергуванні в травмпункті Вишгородської ЦРЛ в ніч з 01 на 02 липня 2009, щодо відомих їм обставин звернення затриманого Шкляра С.В. за медичною допомогою та щодо того, хто його супроводжував;
• не була опитана мати Шкляра С.В.- Галина Федорівна - яка бачила свого сина в той день, коли Шкляру С.В. обиралася „санкція” (в період з 02 по 10 липня 2009 року) - тримання під вартою, і яка бучила, що її син був сильно побитий.
• Не отримав жодної правової оцінки факт неповідомлення працівниками міліції родичів Шкляра С.В.- про затримання останнього. Це суперечить вимогам
ч.5 ст.5 Закону України „Про міліцію”[1 ]. Так, ані начальник карного розшуку Вишгородського РУГУ МВС України в Київській області, ані керівник слідчої оперативної групи так і не повідомили родичів Шкляра С.В.- про факт затримання\арешту\, ані про місце його перебування. Родичі Шкляра С.В. так і не здогадувались, де і в яких умовах Сергій провів наступні кілька діб (починаючи з 01 липня 2009 року - тобто з моменту його затримання), і чи живий він взагалі.
• Не отримав жодної правової оцінки той факт, що Євгена Новіцького намвисно ізолювали від адвоката і позбавили можливості запросити свого власного адвоката.
На моє глибоке переконання неправомірні дії працівників міліції Вишгородського РУГУ МВС України в Київській області підпадають під ознаки злочинів, що передбачені ч.2 ст.127 КК України, а також ч. 2 ст. 365 КК України. Вважаю, що в діях працівників міліції є всі ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч.2 127 КК України. Вимагаю проведення нової незалежної об’єктивної прокурорської перевірки за даними фактами неправомірних дій працівників міліції.
Тим часом ця бездіяльність прокуратури району призвела до того, що данні протиправні дії працівників міліції вже понад чотири місяці є ніким не розслідувані.
Також не було належним чином організовано і проведено нормальне судово-медичне освідування потерпілого із залученням незалежних профільних лікарів-фахівців (як то лікарів-стоматологів, рентгенологів, травматологів тощо) стосовно обставин та механізму виникнення тілесних ушкоджень у останнього.
Отже навряд чи дану прокурорську перевірку, проведену співробітниками прокуратури району по заяві захисника Шкляра С.В. , можна вважати об’єктивною, повною та всебічною, а її висновки - обґрунтованими.
В дійсності, дана прокурорська перевірка є поверхневою, непрофесійною та зробленою „про людське око”. Звичайно, захист, за таких умов, не може погодитись з результатами проведеної перевірки, а так само із постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р.
Оскаржувана мною постанова була отримана 12.11.2009 близько 17-30 від співробітника прокуратури Вишгородського району м.Києва в її офісі по вул.Кургузова у м.Вишгорода.
Враховуючи положення ст. 3 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно якої "жодна людина не може зазнавати катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання",
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ч. 2 ст. 6 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.84, ч. 2 ст. 127 КК, ч. 2 ст. 365 КК,
ч. 2 ст. 76 Кримінально-процесуального кодексу України,
П Р О Ш У:
1. скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що її винесла прокуратура 29.09.2009 р.
2. Направити матеріали на додаткову перевірку за фактом застосування до Шкляра С.В. заборонених методів ведення слідства.
адвокат Веремієнко О.І. 21.11.2009
Додаток: копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р.; копія угоди зі Шкляр Г.Ф. від 31.07.09 р.
P.S. Вчера мне стало известно о том, что якобы прокурор района Хадарин отменил постановление своего старшего помощника об отказе в возбуждении уголовного дела по факту пыток в милиции. Посмотрим что из этого выйдет.
07300, м. Вишгород, вул. Кургузова, 7
(04496) 5 - 44 - 40
від адвоката Веремієнко Олега Ігоровича (який діє на підставі договору),в інтересах обвинуваченого за ч. 1 ст.115 КК України, Шкляра Сергія Володимировича, 1978 р. н., який утримується в Київському СІЗО
адреса захисника: м. Київ 03187,
пр. Ак. Глушкова, 43,
СКАРГА
на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р. винесеною прокуратурою Вишгородського району Київської області (за фактами побоїв, катувань та інших незаконних дій співробітників міліції відносно затриманого Шкляра С.В.)
Мій підзахисний Шкляр Сергій Володимирович, 1978 р. н., 01.07.2009 р. близько 20 години був доставлений до Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області по вул. Кургузова, старшим оперуповноваженим СКР Вишгородського РВ капітаном міліції Устіяновичем Ю.М. та лейтенантом міліції Гарбар Б.В., для опитування з приводу безвісти зниклого Клименка С.В..
Мій підзахисний Шкляр С.В., заявив, що під час допиту вищевказаними оперуповноваженими та іншими працівниками райвідділу, яких він зможе впізнати, до нього застосовувались недозволені методи слідства (побої, мордування тощо) з метою отримання від нього явки з повинною. Побої в міліції були настільки сильними та нестерпними, що мій підзахисний Шкляр С.В. викрав з кабінету оперуповноваженого ножиці з метою вчинення суїциду. о 6 год. 30 хв. 02.07.2009 р. Шкляр С.В., вскрив собі вени на лівій руці. Одразу після цього, згідно показів медпрацівників Вишгородської ЦРЛ, двоє співробітників міліції пішки доставили Шкляра С.В., в травмпункт Вишгородської ЦРЛ, що знаходиться неподалік райвідділу. Лікарі надалу Шкляра С.В. першу медичну допомогу. Після чого, як стверджують співробітники медичного закладу ті ж самі співробітники райвідділу забрали Шкляра С.В. і повели в невідомому напрямку, цілком ймовірно - для доставлення назад до Вишгородського РВ. Згідно з довідкою Вишгородської ЦРЛ № 11925 від 21.08. 2009 р. Шкляр С.В., звертався до травмпункту 02.07.2009 р. о 6 год. 40 хв. з діагнозом різана рана лівого передпліччя.
Згідно медичної довідки із Вишгородської ЦРЛ мій підзахисний Шкляр С.В., сам звернувся 02.07. 2009 р. до травмпункту.
Цілком очевидно, що Шкляр С.В. аж ніяк самостійно не міг звернутися до травмпункту, оскільки згідно Постанови Вишгородського райсуду Київської області про адміністративне правопорушення від 02 липня 2009 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, й притягнено до адміністративної відповідальності, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб. Відбував він цей строк в кімнаті для затриманих та арештованих Вишгородському РВ.
Насправді жодної перевірки перед винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р. прокуратурою Вишгородського р-ну Київської області - не проводилось. Про це свідчать наступні факти:
• сам потерпілий Шкляр С.В. не був опитаний;
• не було проведено медичного огляду із залученням профільних лікарів;
• не отримав жодної правової оцінки той факт, що двоє працівників міліції, які затримали Шкляра С.В. 01.07.09 по ст. 185 КпАП (як опір працівнику міліції, і про що згодом працівниками міліції була отримана постанова суду), якою до Шкляра С.В. було застосовано адмін.арешт на 10 діб - були оперативними працівниками та входили до складу тієї самої слідчо-оперативної групи (створеної для розслідування кримінальної справи №28-2512) в т.ч. Устіянович Ю.М. та лейтенант міліції Гарбар Б.В., погодтесь, досить дивне “співпадіння”;
• не був допитаний співробітник міліції Гарбар Б.В., який підозрюється у застосуванні недозволених методів до Шкляра С.В.;
• не був допитаний черговий Вишгородського РВ, який в ніч з 01 на 02 липня 2009 року перебував на добовому чергуванні і повинен був бачити тих співробітників міліції, яки супроводжували Шкляра С.В. до лікарні та назад;
• не опитані медичні працівники та лікар травмпункту Вишгородської ЦРЛ, які перебували на добовому чергуванні в травмпункті Вишгородської ЦРЛ в ніч з 01 на 02 липня 2009, щодо відомих їм обставин звернення затриманого Шкляра С.В. за медичною допомогою та щодо того, хто його супроводжував;
• не була опитана мати Шкляра С.В.- Галина Федорівна - яка бачила свого сина в той день, коли Шкляру С.В. обиралася „санкція” (в період з 02 по 10 липня 2009 року) - тримання під вартою, і яка бучила, що її син був сильно побитий.
• Не отримав жодної правової оцінки факт неповідомлення працівниками міліції родичів Шкляра С.В.- про затримання останнього. Це суперечить вимогам
ч.5 ст.5 Закону України „Про міліцію”[1 ]. Так, ані начальник карного розшуку Вишгородського РУГУ МВС України в Київській області, ані керівник слідчої оперативної групи так і не повідомили родичів Шкляра С.В.- про факт затримання\арешту\, ані про місце його перебування. Родичі Шкляра С.В. так і не здогадувались, де і в яких умовах Сергій провів наступні кілька діб (починаючи з 01 липня 2009 року - тобто з моменту його затримання), і чи живий він взагалі.
• Не отримав жодної правової оцінки той факт, що Євгена Новіцького намвисно ізолювали від адвоката і позбавили можливості запросити свого власного адвоката.
На моє глибоке переконання неправомірні дії працівників міліції Вишгородського РУГУ МВС України в Київській області підпадають під ознаки злочинів, що передбачені ч.2 ст.127 КК України, а також ч. 2 ст. 365 КК України. Вважаю, що в діях працівників міліції є всі ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч.2 127 КК України. Вимагаю проведення нової незалежної об’єктивної прокурорської перевірки за даними фактами неправомірних дій працівників міліції.
Тим часом ця бездіяльність прокуратури району призвела до того, що данні протиправні дії працівників міліції вже понад чотири місяці є ніким не розслідувані.
Також не було належним чином організовано і проведено нормальне судово-медичне освідування потерпілого із залученням незалежних профільних лікарів-фахівців (як то лікарів-стоматологів, рентгенологів, травматологів тощо) стосовно обставин та механізму виникнення тілесних ушкоджень у останнього.
Отже навряд чи дану прокурорську перевірку, проведену співробітниками прокуратури району по заяві захисника Шкляра С.В. , можна вважати об’єктивною, повною та всебічною, а її висновки - обґрунтованими.
В дійсності, дана прокурорська перевірка є поверхневою, непрофесійною та зробленою „про людське око”. Звичайно, захист, за таких умов, не може погодитись з результатами проведеної перевірки, а так само із постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р.
Оскаржувана мною постанова була отримана 12.11.2009 близько 17-30 від співробітника прокуратури Вишгородського району м.Києва в її офісі по вул.Кургузова у м.Вишгорода.
Враховуючи положення ст. 3 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно якої "жодна людина не може зазнавати катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання",
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ч. 2 ст. 6 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.84, ч. 2 ст. 127 КК, ч. 2 ст. 365 КК,
ч. 2 ст. 76 Кримінально-процесуального кодексу України,
П Р О Ш У:
1. скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що її винесла прокуратура 29.09.2009 р.
2. Направити матеріали на додаткову перевірку за фактом застосування до Шкляра С.В. заборонених методів ведення слідства.
адвокат Веремієнко О.І. 21.11.2009
Додаток: копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 р.; копія угоди зі Шкляр Г.Ф. від 31.07.09 р.
P.S. Вчера мне стало известно о том, что якобы прокурор района Хадарин отменил постановление своего старшего помощника об отказе в возбуждении уголовного дела по факту пыток в милиции. Посмотрим что из этого выйдет.