ЗАЯВА щодо бездіяльності слідчих прокуратури і нерозслідування фактів міліцейських тортур
кримінальна справа №49-2579
ЗАЯВА
щодо бездіяльності старшого слідчого прокуратури Вінницької області Бурдейної Марії Володимирівни
Шановна Ніно Іванівно! Шановні добродії!
Дозвольте висловити Вам мою глибоку повагу.
Інформую Вас про те, що в провадженні прокуратури Вінницької області знаходиться кримінальна справа № 49-2579, що була порушена Генеральною Прокуратурою України 16 жовтня 2008 року за ч. 2 ст. 365 КК України за фактом перевищення влади та службових повноважень, які супроводжувались насильством, працівниками УДАІ УМВС України в Житомирській області під час затримання Колійчука Валентина Володимировича.
Керуючись Законом України „Про звернення громадян” змушений звернутись до Вас по допомогу, тому що розслідування вище зазначеної кримінальної справи ведеться з наступних питань, а саме:
чи вживав, чи не вживав я алкогольні напої;
чи тікав, чи не тікав я від працівників ДАІ;
чи проявляв я непокору працівникам ДАІ.
Таким чином на підставі сфабрикованих рапортів і протоколів працівників ДАІ я вже був незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 185 і ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2 КпАП.
Стосовно ст. 185 КпАП - було порушено моє право військовослужбовця та права мого командира, який мав провести службове розслідування та притягти мене до дисциплінарної відповідальності згідно ст. 15 КпАП, якби в моїх діях були виявлені певні порушення (відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів).
Мої чисельні клопотання, які я подавав старшому слідчому прокуратури Вінницької області юристу 1-го класу Бурдейній М.В. всупереч ст.129 КПК до сьогоднішнього дня не розглянуті належним чином, відповіді по суті заявлених мною клопотань я так і не отримав. Так, жодної мотивованої постанови про відмову в задоволенні заявлених мною клопотань - я так і не отримав від слідчої Бурдейної М.В. до цього дня.
Натомість старша слідча Бурдейна М.В. сказала в розмові зі мною, що мої клопотання не підлягають задоволенню.
Водночас в своїх клопотаннях я неодноразово просив слідчу Бурдейну М.В. провести наступні слідчі дії по кримінальній справі, а саме:
- провести повне відтворення обстановки та обставин подій, що мали місце в ніч з 20 на 21 березня 2008 року з залученням незалежних спеціалістів автотехнічної та медичної експертизи;
- провести очні ставки (між мною та співробітниками міліції, які затримували мене в ту ніч);
- викликати і провести допит свідків-очевидців події, на яких посилались співробітники міліції у свої рапотрах, та в яких вони відбирали письмові пояснення, ініціюючи справи про адмін.правопорушення проти мене за ст.ст. 185 і ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2 КпАП в Корольовському районному суді м.Житомира;
- залучити і опитати в якості свідків: майора Краснова Дмитра Володимировича (співробітника Державної Прикордонної Служби), а також опитати очевидців затримання: Ставецьку Ірину Володимирівну і Нечипорук Ілону Борисівну;
- залучити в якості свідків чергових МВС у м. Житомир, які перебували на добовому чергувані в ту ніч, коли мене затримували;
- витребувати накази про закріплення штатної зброї та спеціальних засобів за співробітниками УДАІ УМВС України в Житомирській області;
- опитати в якості свідків лікарів „Шидкої допомоги”;
- витребувати і приєднати до матеріалів кримінальної справи матеріали адмін.справи про ДТП, в яку я потрапив (з”ясувавши попереднь: хто є учасником цього ДТП) - з Корольовського районного суду м.Житомира, а також матеріали адміністративної справи № 3-6308/8 за ст. 185 КпАП щодо мене (згідно постанови судді Колупаєва В.В. я був визнаний винним в тому, що чинив опір спіробітникам ДАЇ при затриманні - при цьому дана судова справа слухалася “заочно”, тобто без запрошення мене до суду, і навіть без надіслання мені повістки тощо. В постанові суду зазначено, що я є безробітнім).
03 квітня 2009 року мною особисто була надана прокурору Вінницької та Житомирської областей заява про злочин в порядку ст. 97 КК щодо жорстокого побиття працівника правоохоронного органу - офіцера прикордонних військ Колійчука Валентина Володимировича співробітниками Житомирського ДАІ, яке спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості. Станом на 06 липня 2009 року моя заява не розглянута, будь-якого процесуального документу я так і не отримав, рішення - досі не прийняте.
При проведенні технічної експертизи автомобіля ВАЗ 2106 державний номер АІ 82 52 АС, на якій я був присутній, старша слідча Бурдейна М.В. не звернула увагу на те, що автомобіль не опечатаний, додатково вибите заднє скло і в цілому автомобіль видозмінено, проведена заміна рульового колеса.
При проведенні технічної експертизи автомобіль не відповідає технічному стану на 17-00 21 березня 2008 року. Старша слідча 1-го класу Бурдейна М.В. повинна була забезпечити схоронність автомобіля, який є речовим доказом по даній кримінальній справі, щоб позбавити можливості працівників ДАІ м. Житомира грабувати і далі ламати автомобіль, знищуючи сліди злочину.
Старша слідча Бурдейна М.В. окрім того, вже після закінчення технічної експертизи не опечатала автомобіль і не передала його на відповідльне зберігання відповідальній особі штраф.майданчику, який знаходиться в м. Житомир на території ДАІ.
Відносно автомобіля працівники ДАІ стверджують, що він (автомобіль) потрапив в ДТП, і стверджують, що я не справився з керуванням, але це неможливо. Я зупинився на рівному місці. Зіткнення не було. Характер ушкоджень не має нічого спільного з ДТП. Неозброєним оком видно, що він побитий молотком, і я можу опізнати того працівника ДАІ, який бив молотком мій автомобіль в моїй присутності. Проте старша слідча Бурдейна М.В. не дала мені це зробити. Мені не зрозуміло як можна проводити слідство, не побувавши навіть на місці скоєння злочину, не розшукуючи свідків мого побиття, більшість з яких проживає в гуртожитку навпроти того місця, де сталося побиття мене, а саме: по вулиці Баранова. Натомість за основу беруться надумані рапорти працівників ДАІ, сфабриковані ними пояснення тощо.
Ставицька Ірина Володимирівна, Нечипорук Ілона Борисівна, Григорянський Олександр Іванович, Батюта Максим Олександрович є свідками того, що автомобіль, яким я їхав і до його зупинки, був цілий, та без ознак ДТП.
Проводячи досудове слідство старша слідча Бурдейна М.В. бере за основу те, що тілесні ушкодження отримані мною внаслідок ДТП. Відповідно до цього по кримінальній справі я проходжу як свідок та до цього часу не визнаний потерпілим!
Тілесні ушкодження середньої тяжкості, які я отримав, не мають нічого спільного з ДТП, яку сфабрикували працівники ДАІ. Тілесні ушкодження нанесли мені наступні спвіробітники МВС, а саме: Кошарний Р.М., Самчук О.М., Чуян М.І. Скорняков Я.О. та інші працівники ДАІ. До речі, Скорняков Я.О. підтверджує що він наносив тілесні ушкодження мені, це видно з постанови про часткове закриття кримінальної справи від 28 серпня 2008 року
№ 08/087022.
Але цього не бачить старша слідча Бурдейна М.В. Також вона не перевірила досі основної версії по кримінальній справі, а саме: версії про те, що побиття може бути пов”язаним з моєю службовою діяльністю в оперативному підрозділі Держвної Прикордонної Служби.
Слідча Бурдейна М.В. не хоче давати запити до військової частини 1495 аби отримати мої посвідчення про відрядження № 17 від 26 січня 2008 року,
№ 100 від 13 березня 2008 року та накази, допитати як свідка майора Краснова Дмитра Володимировича, який їздив зі мною у відрядження на автомобілі ВАЗ 2106 держ. номер АІ 82 52 АС.
Досудове слідство не ведеться належним чином, втрачається дорогоцінний час, втрачаються докази. Формальні відписки свідчать про небажання чи неспроможність прокуратури Вінницької області забезпечити проведення
об′єктивної повної та всебічної перевірки протиправних дій працівників Житомирського ДАІ.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України “Про звернення громадян”,
П Р О Ш У:
1. Ініціювати службове розслідування бездіяльності старшого слідчого прокуратури Вінницької області Бурдейної Марії Володимирівни, відсторонивши її від розслідування даної кримінальної справи № 49-2579,
і призначити на її місце нового слідчого: незаангажованого, професійного, порядного;
2. Допомогти ініціювати кримінальну справу проти осіб - співробітників міліції Житомирського ДАІ, які застосовували до мене тортури та катування під час мого затримання, спричинивши шкоду здоров”ю (середньої тяжкості тілесні ушкодження), а саме відносно спіробітників ДАІ: Кошарного Р.М., Самчука О.М., Чуяна М.І., Скорнякова Я.О. та інших. В рамках данної кримінальної справи просити Генеральну Прокуратуру:
- Визнати мене потерпілим по кримінальній справі № 49-2579 від 16 жовтня 2008 року.
- Призначити очні ставки, а також повне відтворення обстановки та обставин подій 20-21 березня 2008 року із залученням незалежних судових експетрів та\або спеціалістів автотехнічної та медичної експертизи, підозрюваних працівників Житомирського ДАІ, а також свідків-очевидців події.
- Винести протест про скасування постанови від 07 квітня 2008 року судді Колупаєва В.В. Королівського районного суду м. Житомира по адмін. справі № 3-6308/08 за ст. 185 КпАП України.
З повагою,
капітан Державної Прикордонної Служби України
Колійчук Валентин Володимирович
06 липня 2009 року
Додаток: копія постанови від 07 квітня 2008 року судді Колунаєва В.В. Королівського районного суду м. Житомира по адмін. справі № 3-6308/08 за ст. 185 КпАП України - на 1 арк.
ЗАЯВА
щодо бездіяльності старшого слідчого прокуратури Вінницької області Бурдейної Марії Володимирівни
Шановна Ніно Іванівно! Шановні добродії!
Дозвольте висловити Вам мою глибоку повагу.
Інформую Вас про те, що в провадженні прокуратури Вінницької області знаходиться кримінальна справа № 49-2579, що була порушена Генеральною Прокуратурою України 16 жовтня 2008 року за ч. 2 ст. 365 КК України за фактом перевищення влади та службових повноважень, які супроводжувались насильством, працівниками УДАІ УМВС України в Житомирській області під час затримання Колійчука Валентина Володимировича.
Керуючись Законом України „Про звернення громадян” змушений звернутись до Вас по допомогу, тому що розслідування вище зазначеної кримінальної справи ведеться з наступних питань, а саме:
чи вживав, чи не вживав я алкогольні напої;
чи тікав, чи не тікав я від працівників ДАІ;
чи проявляв я непокору працівникам ДАІ.
Таким чином на підставі сфабрикованих рапортів і протоколів працівників ДАІ я вже був незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 185 і ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2 КпАП.
Стосовно ст. 185 КпАП - було порушено моє право військовослужбовця та права мого командира, який мав провести службове розслідування та притягти мене до дисциплінарної відповідальності згідно ст. 15 КпАП, якби в моїх діях були виявлені певні порушення (відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів).
Мої чисельні клопотання, які я подавав старшому слідчому прокуратури Вінницької області юристу 1-го класу Бурдейній М.В. всупереч ст.129 КПК до сьогоднішнього дня не розглянуті належним чином, відповіді по суті заявлених мною клопотань я так і не отримав. Так, жодної мотивованої постанови про відмову в задоволенні заявлених мною клопотань - я так і не отримав від слідчої Бурдейної М.В. до цього дня.
Натомість старша слідча Бурдейна М.В. сказала в розмові зі мною, що мої клопотання не підлягають задоволенню.
Водночас в своїх клопотаннях я неодноразово просив слідчу Бурдейну М.В. провести наступні слідчі дії по кримінальній справі, а саме:
- провести повне відтворення обстановки та обставин подій, що мали місце в ніч з 20 на 21 березня 2008 року з залученням незалежних спеціалістів автотехнічної та медичної експертизи;
- провести очні ставки (між мною та співробітниками міліції, які затримували мене в ту ніч);
- викликати і провести допит свідків-очевидців події, на яких посилались співробітники міліції у свої рапотрах, та в яких вони відбирали письмові пояснення, ініціюючи справи про адмін.правопорушення проти мене за ст.ст. 185 і ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2 КпАП в Корольовському районному суді м.Житомира;
- залучити і опитати в якості свідків: майора Краснова Дмитра Володимировича (співробітника Державної Прикордонної Служби), а також опитати очевидців затримання: Ставецьку Ірину Володимирівну і Нечипорук Ілону Борисівну;
- залучити в якості свідків чергових МВС у м. Житомир, які перебували на добовому чергувані в ту ніч, коли мене затримували;
- витребувати накази про закріплення штатної зброї та спеціальних засобів за співробітниками УДАІ УМВС України в Житомирській області;
- опитати в якості свідків лікарів „Шидкої допомоги”;
- витребувати і приєднати до матеріалів кримінальної справи матеріали адмін.справи про ДТП, в яку я потрапив (з”ясувавши попереднь: хто є учасником цього ДТП) - з Корольовського районного суду м.Житомира, а також матеріали адміністративної справи № 3-6308/8 за ст. 185 КпАП щодо мене (згідно постанови судді Колупаєва В.В. я був визнаний винним в тому, що чинив опір спіробітникам ДАЇ при затриманні - при цьому дана судова справа слухалася “заочно”, тобто без запрошення мене до суду, і навіть без надіслання мені повістки тощо. В постанові суду зазначено, що я є безробітнім).
03 квітня 2009 року мною особисто була надана прокурору Вінницької та Житомирської областей заява про злочин в порядку ст. 97 КК щодо жорстокого побиття працівника правоохоронного органу - офіцера прикордонних військ Колійчука Валентина Володимировича співробітниками Житомирського ДАІ, яке спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості. Станом на 06 липня 2009 року моя заява не розглянута, будь-якого процесуального документу я так і не отримав, рішення - досі не прийняте.
При проведенні технічної експертизи автомобіля ВАЗ 2106 державний номер АІ 82 52 АС, на якій я був присутній, старша слідча Бурдейна М.В. не звернула увагу на те, що автомобіль не опечатаний, додатково вибите заднє скло і в цілому автомобіль видозмінено, проведена заміна рульового колеса.
При проведенні технічної експертизи автомобіль не відповідає технічному стану на 17-00 21 березня 2008 року. Старша слідча 1-го класу Бурдейна М.В. повинна була забезпечити схоронність автомобіля, який є речовим доказом по даній кримінальній справі, щоб позбавити можливості працівників ДАІ м. Житомира грабувати і далі ламати автомобіль, знищуючи сліди злочину.
Старша слідча Бурдейна М.В. окрім того, вже після закінчення технічної експертизи не опечатала автомобіль і не передала його на відповідльне зберігання відповідальній особі штраф.майданчику, який знаходиться в м. Житомир на території ДАІ.
Відносно автомобіля працівники ДАІ стверджують, що він (автомобіль) потрапив в ДТП, і стверджують, що я не справився з керуванням, але це неможливо. Я зупинився на рівному місці. Зіткнення не було. Характер ушкоджень не має нічого спільного з ДТП. Неозброєним оком видно, що він побитий молотком, і я можу опізнати того працівника ДАІ, який бив молотком мій автомобіль в моїй присутності. Проте старша слідча Бурдейна М.В. не дала мені це зробити. Мені не зрозуміло як можна проводити слідство, не побувавши навіть на місці скоєння злочину, не розшукуючи свідків мого побиття, більшість з яких проживає в гуртожитку навпроти того місця, де сталося побиття мене, а саме: по вулиці Баранова. Натомість за основу беруться надумані рапорти працівників ДАІ, сфабриковані ними пояснення тощо.
Ставицька Ірина Володимирівна, Нечипорук Ілона Борисівна, Григорянський Олександр Іванович, Батюта Максим Олександрович є свідками того, що автомобіль, яким я їхав і до його зупинки, був цілий, та без ознак ДТП.
Проводячи досудове слідство старша слідча Бурдейна М.В. бере за основу те, що тілесні ушкодження отримані мною внаслідок ДТП. Відповідно до цього по кримінальній справі я проходжу як свідок та до цього часу не визнаний потерпілим!
Тілесні ушкодження середньої тяжкості, які я отримав, не мають нічого спільного з ДТП, яку сфабрикували працівники ДАІ. Тілесні ушкодження нанесли мені наступні спвіробітники МВС, а саме: Кошарний Р.М., Самчук О.М., Чуян М.І. Скорняков Я.О. та інші працівники ДАІ. До речі, Скорняков Я.О. підтверджує що він наносив тілесні ушкодження мені, це видно з постанови про часткове закриття кримінальної справи від 28 серпня 2008 року
№ 08/087022.
Але цього не бачить старша слідча Бурдейна М.В. Також вона не перевірила досі основної версії по кримінальній справі, а саме: версії про те, що побиття може бути пов”язаним з моєю службовою діяльністю в оперативному підрозділі Держвної Прикордонної Служби.
Слідча Бурдейна М.В. не хоче давати запити до військової частини 1495 аби отримати мої посвідчення про відрядження № 17 від 26 січня 2008 року,
№ 100 від 13 березня 2008 року та накази, допитати як свідка майора Краснова Дмитра Володимировича, який їздив зі мною у відрядження на автомобілі ВАЗ 2106 держ. номер АІ 82 52 АС.
Досудове слідство не ведеться належним чином, втрачається дорогоцінний час, втрачаються докази. Формальні відписки свідчать про небажання чи неспроможність прокуратури Вінницької області забезпечити проведення
об′єктивної повної та всебічної перевірки протиправних дій працівників Житомирського ДАІ.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України “Про звернення громадян”,
П Р О Ш У:
1. Ініціювати службове розслідування бездіяльності старшого слідчого прокуратури Вінницької області Бурдейної Марії Володимирівни, відсторонивши її від розслідування даної кримінальної справи № 49-2579,
і призначити на її місце нового слідчого: незаангажованого, професійного, порядного;
2. Допомогти ініціювати кримінальну справу проти осіб - співробітників міліції Житомирського ДАІ, які застосовували до мене тортури та катування під час мого затримання, спричинивши шкоду здоров”ю (середньої тяжкості тілесні ушкодження), а саме відносно спіробітників ДАІ: Кошарного Р.М., Самчука О.М., Чуяна М.І., Скорнякова Я.О. та інших. В рамках данної кримінальної справи просити Генеральну Прокуратуру:
- Визнати мене потерпілим по кримінальній справі № 49-2579 від 16 жовтня 2008 року.
- Призначити очні ставки, а також повне відтворення обстановки та обставин подій 20-21 березня 2008 року із залученням незалежних судових експетрів та\або спеціалістів автотехнічної та медичної експертизи, підозрюваних працівників Житомирського ДАІ, а також свідків-очевидців події.
- Винести протест про скасування постанови від 07 квітня 2008 року судді Колупаєва В.В. Королівського районного суду м. Житомира по адмін. справі № 3-6308/08 за ст. 185 КпАП України.
З повагою,
капітан Державної Прикордонної Служби України
Колійчук Валентин Володимирович
06 липня 2009 року
Додаток: копія постанови від 07 квітня 2008 року судді Колунаєва В.В. Королівського районного суду м. Житомира по адмін. справі № 3-6308/08 за ст. 185 КпАП України - на 1 арк.