П Р О М О В А на захист Мосєєнкова Ю.В.
П Р О М О В А
на захист Мосєєнкова Ю.В. у кримінальній справі по обвинуваченню його
у вбивстві гр-на Лобаса Г. (по кримінальній справі № 54-1168)
Досудовим слідством мій підзахисний Мосєєнков Юрій Вікторович обвинувачується в тому, що в ніч з 29 на 30 квітня 2005 року він вчинив вбивство гр-на Лобаса Г. на грунті миттєво виниклих неприязних стосунків.
Внаслідок отриманих ножових поранень потерпілий Лобас Г. помер 30 квітня 2005 року.
Кримінальна справа, слухання якої ми закінчили була розслідувана з грубими порушеннями конституційних принципів прав людини, норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконних шляхом, а також на припущеннях. (Див. ст.327 КПК)
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У нашому випадку зазначене мною положення Основного закону України грубо та цинічно порушено органами досудового слідства.
Досудове слідство не спромоглося методами, наданими йому законом, довести вину мого підзахисного. В результаті чого кримінальна справа по його обвинуваченню була сфальсифікована на підставі незаконних методів ведення слідства та підроблених доказів.
Докази повинні бути отримані з дотриманням належної процедури, тобто з дотриманням вимог закону відносно порядку проведення відповідних процесуальних дій, порядку фіксування їх ходу і результатів.
Докази, отримані шляхом таких „процесуальних” дій, не передбачених законом, у цьому випадку повинні бути визнані судом недопустимими, оскільки вони порушують права мого підзахисного. Недопустимими доказами по даній справі є:
1) „явка з повинною” від 07 травня 2005 року, що була написана без присутності адвоката чи іншого захисника в приміщенні райвідділу міліції. А.с.
2) висновок мед.експерта Солодовнік №250 від 06.07.2005, який має вірогідний характер (суд не може покласти в основу вироку ймовірний, а не категоричний висновок експерта). Слід відзначити, що при проведенні даної експертизи мед.експерт Солодовнік повністю знищила всі зразки слідів, всі плями тощо, що були на куртці! Це в подальшому зробило технічно неможливим проведення додаткових\альтернативних судово-медичних експертиз. (т.1 а.с. 147-151)
3) показання свідка Салюти (який не зміг згадати де, коли, з ким, і за яких обставин, і з допомогою якої відеокамери він здійснював відеозапис відтворення обстановки та обставин подій 10.05.05)
4) показання в якості свідків працівників міліції - оперуповноважених
(о\у ВКР): Редика В.М. - Орленко Ю.П. - Сафонова В.Л.. А.с.90. Так зокрема при затримання Мосєєнкова Ю.В. 07.05.05 останньому не роз’яснили його прав, не надали можливість скористатись телефоном і повідомить родичів про своє затримання.
Так, згідно показань свідка Мосєєнкової Ольги Дмитрівни о\у Редик Валерій постійно погрожував останній. Перший випадок стався в лютому 2007 року, коли о\у Редик В.М., вручаючи повістку-виклик до прокуратури Дніпровського р-ну Мосєєнковій О.Д. - погрожував їй. Говорив, щоб вона не скаржилась на нього нікуди, а то буде гірше. Другий випадок пограв мав місце в залі суду в той день, коли о\у Редик В.М. давав покази суду.
4-1) Так свідок Сафонов В’ячеслав Леонідович, о\у ВКР МВС України, будучи допитаний 03.04.09 повідомив, що в його присутності проводився обшук в квартирі Мосєєнкова Ю.В. Він добре пам’ятає як була вилучена „дубльонка з мєхом”, коротка коричнева шкіряна…(насправді такої речі у Мосєєнкова і близько не було).
4-2) Сафонов В.Л. також повідомив під час допиту в суді про те, що 07.05.05 „запрошуючи для бесіди” в райвідділ Мосєєнкова Ю.В. до останнього був застосований спецзасіб наручники; також Сафонов В.Л. будучи допитаний 03.04.09 в суді пригадав, що Мосєєнков Ю.В. казав йому, що у нього (Юрія) в голові є пластина…Але в зв’язку з чим це йому сказав підозрюваний Мосєєнков Ю.В. він не пам’ятає. Натомість пам’ятає, що в його присутності відбиралась так звана „явка з повинною” в кабінеті 301 Дніпровського РВ.
4-4) Мосєєнков Ю.В., доречі, вказав якраз на о\у Сафонова В.Л. та о\у Редика В.М., як на осіб, які били його вдвох неодноразово: як в приміщенні Дніпровського РВ, так і в приміщенні прокуратури району коли здійснювали т.з. „оперативне супроводження” під час слідчих дій в травні 2005 року.
о\у Сафонов В.Л. та о\у Редик В.М. били мого підзахисного, в тому числі головою об стіну, вимагаючи від нього дачі показань проти себе.
Показання Мосєєнкова Ю.В. непрямо знаходять свої підтвердження і в матеріалах справи: так, наприклад, о\у Сафонов В.Л. та о\у Редик В.М. були присутні під час обшуку квартири Мосєєнкова Ю.В. ввечорі 07 травня 2005 року. Т.1.а.с.155
5) показання в якості свідка Пархомця Андрія Олексійовича (який був понятим при обшуку в квартирі Мосєєнкова Ю. ) - який під час допиту в судовому засіданні 20.01.2009 повідомив суду, що працівники міліції обрали його понятим, як і завжди (свідок повідомив, що він неодноразово залучався правоохоронцями в ролі понятого в рамках слідчих дій по кримінальних справах), оскільки на той час його дружина займалася нелегальною торгівлею з рук в підземному переході на ст.м.”Дарниця”. Тому захист вважає, що підстав вірити такому свідку, по-суті залежному від міліціонерів,- немає. А.с. 155
Отже, порушення умов отримання доказів, що ґрунтуються на конституційних і загальновизнаних міжнародних гарантіях прав і свобод людини і громадянина, робить такі докази недопустимими.
Недозволені прийоми і методи ведення „бєсід”, допитів підозрюваного Мосєєнкова Ю., а в подальшому - обвинуваченого, - відносяться до обставин, що виключають використання отриманих таким способом доказів. Тому суд повинен виключити з доказової бази протокол явки з повинною, протоколи допиту Мосєєнкова Ю.В. в якості підозрюваного та в якості обвинуваченого та інші вищезгадані процесуальні документи.
Велике значення для ефективності розслідування має його незалежність. Розслідування втрачає свою незалежність, коли члени підрозділу чи органу, що підозрюються в застосуванні жорстокого поводження, самі ж проводять розслідування. Незалежність включає в себе не тільки відсутність посадового зв’язку між особами, що проводять розслідування і можливими порушниками, але й незалежність висновків розслідування. У нашому випадку члени СОГ (слідчо-оперативної групи) самі проводили розслідування, не маючи на те повноважень, затримували мого підзахисного протиправно, й були в змові зі слідчим Скомським В.В., який безпосередньої користувався їх „послугами”, коли мій підзахисний не визнавав своєї вини. Тому, з зазначених мною підстав, суд не має права посилатися на їх свідчення в суді при постановці вироку.
Так звана „явка з повинною” не може бути покладена в основу вироку, оскільки вона повинна бути перевірена іншими доказами по справі. А саме:
А) показами свідка Кампанець Ганни Іванівни (двірник по вул. Микитенка, 7), надані нею в судовому засіданні 09.10.2008 р., яка стверджувала, що недалеко від місця вбивства Лобаса Г. у власному під"їзді вона знайшла скривавлений ніж типу „козяча ніжка”. Вона викликала працівників міліції з допомогою телефону „02”. Приїхали співробітники і забрали у неї даний речовий доказ. Куди він подівся потім - невідомо.
Б) показами свідка Кампанець Ганни Іванівни, яка також стверджувала, що без 10 хвилин 6 (шість) ранку 30 квітня 2005 року вона вигулювала свого собаку на тому самому місці, де пізніше знайшли тіло Лобаса Г., і не бачила тіла загиблого Лобаса! Цей же свідок також стверджувала, що вона знає ще одного чоловіка, років 45-ти, який також вигулював свою собаку в той ранок 30 квітня 2005 року, і який підтвердить, що десь до 6-00 ранку на доріжці біля будинку бульв.Перова, 42-„б” тіла Лобаса Геннадія ще не було. Нажаль, суд відмовив захисту у виклику в якості свідка цієї особи.
В) під час обшуку в квартирі Мосєєнкова Ю.В. 07 травня 2005 року була вилучена куртка. Але чомусь вона не була оглянута належним чином. І виявилося пізніше, що куртка вилучалася чиста, і потім, вже в прокуратурі, на ній з’являються якість плями, які схожі на плями крові. Під час останнього травневого судового засідання з’ясувалось, що всупереч ст.313 КПК, даний речовий доказ не зберігся з невідомих причин.
Г) із матеріалів кримінальної справи зник важливий речовий доказ-ніж (метелик), що проходив по даній кримінальній справі. На якому були відсутні сліди крові, і який слідчі з травня 2005 року з невідомих нам причин так і не відправили для проведення судово-медичної експертизи. Як і у випадку з курткою, під час останнього травневого судового засідання з’ясувалось, що даний речовий доказ всупереч ст.313 КПК оглянути в судовому засіданні неможливо, оскільки він також не зберігся з невідомих причин.
Слід згадати й про інші протиріччя по цій справі.
Отже, захист приходить до висновку, що вина мого підзахисного в інкримінованому йому злочину - не доведена, і тому вважає, що суд не може взяти на себе відповідальність та засудити незаконно-притягнути до кримінальної відповідальності Мосєєнкова Ю.В.
Тому, на підставі наведеного вище, враховуючи те, що у Мосєєнкова Ю.В. був відсутній мотив вбивати гр.-нина Лобаса Г.,
Враховуючи безпідставність і необґрунтованість висунутих слідством проти мого підзахисного обвинувачень,
Враховуючи те, що Мосєєнков Ю.В. винним себе в інкримінованому йому злочині не визнав взагалі (не беручи до уваги тих показань, що давалися ним на досудовому слідстві під психологічним і фізичним примусом в міліції й прокуратурі району в травні 2005 року);
Враховуючи також те, що слідчі примусили Юрія «щиросердно зізнатися у скоєнні вбивства» Лобаса Г., якого він насправді не вчиняв, примусивши його також підписати чисті аркуші паперу (07 і 08 травня 2005 року), - що потім і стало підставою для його подальшого затримання і направлення в СІЗО;
Беручи до уваги Постанову №8 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року, яка стверджує, що «у разі коли підозрюваний або обвинувачений був допитаний без участі захисника, то за наявністю заяви підозрюваного, обвинуваченого на побачення із захисником суд не може використати ці покази для підтвердження вини підсудного у вчиненні злочину»;
Враховуючи те, що Мосєєнков Ю.В. більше 20 (двадцять) календарних місяців провів під арештом в Київському СІЗО, із яких більше 432 -дні
(з 23.10.2005 по 28.12.2006 р.) - без будь-яких правових підстав (через службові злочини, вчинені слідчим прокуратури Дніпровського району Києва - Скомським В.В., який проходить обвинуваченим по іншій кримінальній справі);
Керуючись ст.29 Конституції, згідно якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом,
керуючись ст. ст.29 і 62 Конституції України, ст.ст.22, 323-324, 327 КПК,
ПРОШУ:
суд визнати Мосєєнкова Ю.В. в пред’явленому йому обвинуваченні за ст.115 КК - невинним і по суду виправданим.
захисник
21 травня 2009 р.
на захист Мосєєнкова Ю.В. у кримінальній справі по обвинуваченню його
у вбивстві гр-на Лобаса Г. (по кримінальній справі № 54-1168)
Досудовим слідством мій підзахисний Мосєєнков Юрій Вікторович обвинувачується в тому, що в ніч з 29 на 30 квітня 2005 року він вчинив вбивство гр-на Лобаса Г. на грунті миттєво виниклих неприязних стосунків.
Внаслідок отриманих ножових поранень потерпілий Лобас Г. помер 30 квітня 2005 року.
Кримінальна справа, слухання якої ми закінчили була розслідувана з грубими порушеннями конституційних принципів прав людини, норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконних шляхом, а також на припущеннях. (Див. ст.327 КПК)
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У нашому випадку зазначене мною положення Основного закону України грубо та цинічно порушено органами досудового слідства.
Досудове слідство не спромоглося методами, наданими йому законом, довести вину мого підзахисного. В результаті чого кримінальна справа по його обвинуваченню була сфальсифікована на підставі незаконних методів ведення слідства та підроблених доказів.
Докази повинні бути отримані з дотриманням належної процедури, тобто з дотриманням вимог закону відносно порядку проведення відповідних процесуальних дій, порядку фіксування їх ходу і результатів.
Докази, отримані шляхом таких „процесуальних” дій, не передбачених законом, у цьому випадку повинні бути визнані судом недопустимими, оскільки вони порушують права мого підзахисного. Недопустимими доказами по даній справі є:
1) „явка з повинною” від 07 травня 2005 року, що була написана без присутності адвоката чи іншого захисника в приміщенні райвідділу міліції. А.с.
2) висновок мед.експерта Солодовнік №250 від 06.07.2005, який має вірогідний характер (суд не може покласти в основу вироку ймовірний, а не категоричний висновок експерта). Слід відзначити, що при проведенні даної експертизи мед.експерт Солодовнік повністю знищила всі зразки слідів, всі плями тощо, що були на куртці! Це в подальшому зробило технічно неможливим проведення додаткових\альтернативних судово-медичних експертиз. (т.1 а.с. 147-151)
3) показання свідка Салюти (який не зміг згадати де, коли, з ким, і за яких обставин, і з допомогою якої відеокамери він здійснював відеозапис відтворення обстановки та обставин подій 10.05.05)
4) показання в якості свідків працівників міліції - оперуповноважених
(о\у ВКР): Редика В.М. - Орленко Ю.П. - Сафонова В.Л.. А.с.90. Так зокрема при затримання Мосєєнкова Ю.В. 07.05.05 останньому не роз’яснили його прав, не надали можливість скористатись телефоном і повідомить родичів про своє затримання.
Так, згідно показань свідка Мосєєнкової Ольги Дмитрівни о\у Редик Валерій постійно погрожував останній. Перший випадок стався в лютому 2007 року, коли о\у Редик В.М., вручаючи повістку-виклик до прокуратури Дніпровського р-ну Мосєєнковій О.Д. - погрожував їй. Говорив, щоб вона не скаржилась на нього нікуди, а то буде гірше. Другий випадок пограв мав місце в залі суду в той день, коли о\у Редик В.М. давав покази суду.
4-1) Так свідок Сафонов В’ячеслав Леонідович, о\у ВКР МВС України, будучи допитаний 03.04.09 повідомив, що в його присутності проводився обшук в квартирі Мосєєнкова Ю.В. Він добре пам’ятає як була вилучена „дубльонка з мєхом”, коротка коричнева шкіряна…(насправді такої речі у Мосєєнкова і близько не було).
4-2) Сафонов В.Л. також повідомив під час допиту в суді про те, що 07.05.05 „запрошуючи для бесіди” в райвідділ Мосєєнкова Ю.В. до останнього був застосований спецзасіб наручники; також Сафонов В.Л. будучи допитаний 03.04.09 в суді пригадав, що Мосєєнков Ю.В. казав йому, що у нього (Юрія) в голові є пластина…Але в зв’язку з чим це йому сказав підозрюваний Мосєєнков Ю.В. він не пам’ятає. Натомість пам’ятає, що в його присутності відбиралась так звана „явка з повинною” в кабінеті 301 Дніпровського РВ.
4-4) Мосєєнков Ю.В., доречі, вказав якраз на о\у Сафонова В.Л. та о\у Редика В.М., як на осіб, які били його вдвох неодноразово: як в приміщенні Дніпровського РВ, так і в приміщенні прокуратури району коли здійснювали т.з. „оперативне супроводження” під час слідчих дій в травні 2005 року.
о\у Сафонов В.Л. та о\у Редик В.М. били мого підзахисного, в тому числі головою об стіну, вимагаючи від нього дачі показань проти себе.
Показання Мосєєнкова Ю.В. непрямо знаходять свої підтвердження і в матеріалах справи: так, наприклад, о\у Сафонов В.Л. та о\у Редик В.М. були присутні під час обшуку квартири Мосєєнкова Ю.В. ввечорі 07 травня 2005 року. Т.1.а.с.155
5) показання в якості свідка Пархомця Андрія Олексійовича (який був понятим при обшуку в квартирі Мосєєнкова Ю. ) - який під час допиту в судовому засіданні 20.01.2009 повідомив суду, що працівники міліції обрали його понятим, як і завжди (свідок повідомив, що він неодноразово залучався правоохоронцями в ролі понятого в рамках слідчих дій по кримінальних справах), оскільки на той час його дружина займалася нелегальною торгівлею з рук в підземному переході на ст.м.”Дарниця”. Тому захист вважає, що підстав вірити такому свідку, по-суті залежному від міліціонерів,- немає. А.с. 155
Отже, порушення умов отримання доказів, що ґрунтуються на конституційних і загальновизнаних міжнародних гарантіях прав і свобод людини і громадянина, робить такі докази недопустимими.
Недозволені прийоми і методи ведення „бєсід”, допитів підозрюваного Мосєєнкова Ю., а в подальшому - обвинуваченого, - відносяться до обставин, що виключають використання отриманих таким способом доказів. Тому суд повинен виключити з доказової бази протокол явки з повинною, протоколи допиту Мосєєнкова Ю.В. в якості підозрюваного та в якості обвинуваченого та інші вищезгадані процесуальні документи.
Велике значення для ефективності розслідування має його незалежність. Розслідування втрачає свою незалежність, коли члени підрозділу чи органу, що підозрюються в застосуванні жорстокого поводження, самі ж проводять розслідування. Незалежність включає в себе не тільки відсутність посадового зв’язку між особами, що проводять розслідування і можливими порушниками, але й незалежність висновків розслідування. У нашому випадку члени СОГ (слідчо-оперативної групи) самі проводили розслідування, не маючи на те повноважень, затримували мого підзахисного протиправно, й були в змові зі слідчим Скомським В.В., який безпосередньої користувався їх „послугами”, коли мій підзахисний не визнавав своєї вини. Тому, з зазначених мною підстав, суд не має права посилатися на їх свідчення в суді при постановці вироку.
Так звана „явка з повинною” не може бути покладена в основу вироку, оскільки вона повинна бути перевірена іншими доказами по справі. А саме:
А) показами свідка Кампанець Ганни Іванівни (двірник по вул. Микитенка, 7), надані нею в судовому засіданні 09.10.2008 р., яка стверджувала, що недалеко від місця вбивства Лобаса Г. у власному під"їзді вона знайшла скривавлений ніж типу „козяча ніжка”. Вона викликала працівників міліції з допомогою телефону „02”. Приїхали співробітники і забрали у неї даний речовий доказ. Куди він подівся потім - невідомо.
Б) показами свідка Кампанець Ганни Іванівни, яка також стверджувала, що без 10 хвилин 6 (шість) ранку 30 квітня 2005 року вона вигулювала свого собаку на тому самому місці, де пізніше знайшли тіло Лобаса Г., і не бачила тіла загиблого Лобаса! Цей же свідок також стверджувала, що вона знає ще одного чоловіка, років 45-ти, який також вигулював свою собаку в той ранок 30 квітня 2005 року, і який підтвердить, що десь до 6-00 ранку на доріжці біля будинку бульв.Перова, 42-„б” тіла Лобаса Геннадія ще не було. Нажаль, суд відмовив захисту у виклику в якості свідка цієї особи.
В) під час обшуку в квартирі Мосєєнкова Ю.В. 07 травня 2005 року була вилучена куртка. Але чомусь вона не була оглянута належним чином. І виявилося пізніше, що куртка вилучалася чиста, і потім, вже в прокуратурі, на ній з’являються якість плями, які схожі на плями крові. Під час останнього травневого судового засідання з’ясувалось, що всупереч ст.313 КПК, даний речовий доказ не зберігся з невідомих причин.
Г) із матеріалів кримінальної справи зник важливий речовий доказ-ніж (метелик), що проходив по даній кримінальній справі. На якому були відсутні сліди крові, і який слідчі з травня 2005 року з невідомих нам причин так і не відправили для проведення судово-медичної експертизи. Як і у випадку з курткою, під час останнього травневого судового засідання з’ясувалось, що даний речовий доказ всупереч ст.313 КПК оглянути в судовому засіданні неможливо, оскільки він також не зберігся з невідомих причин.
Слід згадати й про інші протиріччя по цій справі.
Отже, захист приходить до висновку, що вина мого підзахисного в інкримінованому йому злочину - не доведена, і тому вважає, що суд не може взяти на себе відповідальність та засудити незаконно-притягнути до кримінальної відповідальності Мосєєнкова Ю.В.
Тому, на підставі наведеного вище, враховуючи те, що у Мосєєнкова Ю.В. був відсутній мотив вбивати гр.-нина Лобаса Г.,
Враховуючи безпідставність і необґрунтованість висунутих слідством проти мого підзахисного обвинувачень,
Враховуючи те, що Мосєєнков Ю.В. винним себе в інкримінованому йому злочині не визнав взагалі (не беручи до уваги тих показань, що давалися ним на досудовому слідстві під психологічним і фізичним примусом в міліції й прокуратурі району в травні 2005 року);
Враховуючи також те, що слідчі примусили Юрія «щиросердно зізнатися у скоєнні вбивства» Лобаса Г., якого він насправді не вчиняв, примусивши його також підписати чисті аркуші паперу (07 і 08 травня 2005 року), - що потім і стало підставою для його подальшого затримання і направлення в СІЗО;
Беручи до уваги Постанову №8 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року, яка стверджує, що «у разі коли підозрюваний або обвинувачений був допитаний без участі захисника, то за наявністю заяви підозрюваного, обвинуваченого на побачення із захисником суд не може використати ці покази для підтвердження вини підсудного у вчиненні злочину»;
Враховуючи те, що Мосєєнков Ю.В. більше 20 (двадцять) календарних місяців провів під арештом в Київському СІЗО, із яких більше 432 -дні
(з 23.10.2005 по 28.12.2006 р.) - без будь-яких правових підстав (через службові злочини, вчинені слідчим прокуратури Дніпровського району Києва - Скомським В.В., який проходить обвинуваченим по іншій кримінальній справі);
Керуючись ст.29 Конституції, згідно якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом,
керуючись ст. ст.29 і 62 Конституції України, ст.ст.22, 323-324, 327 КПК,
ПРОШУ:
суд визнати Мосєєнкова Ю.В. в пред’явленому йому обвинуваченні за ст.115 КК - невинним і по суду виправданим.
захисник
21 травня 2009 р.