Коментарі до «Записок українського самашедшего»

Jan 21, 2011 16:37

Іван ДЗЮБА, український учений-філолог, культуролог, громадський діяч, академік НАН України, перший читач першої верстки «Записок...»:

- «Записки українського самашедшого» - це хроніка душі інтелігента у світі абсурдів - українського і планетарного. Планетарний абсурд досягає його інформаційними штормами, а український наступає з житейським побутом і суспільними проблемами. Стаючи індивідуально пережитою, ця хроніка створює високий емоційний та інтелектуальний градус. Абсурд, нищівний для національного буття України і для статусу людини взагалі, викликає спротив. Ареною і символом цього спротиву стає Майдан. Висока етика Майдану протистоїть забуттю, відступництву. Насичений глибокими і часто гіркими роздумами про приниження людського в сучасному світі та про історичну долю України, роман допоможе українцям зрозуміти самих себе. А якщо він буде перекладений іншими мовами, що дуже бажано й важливо, то допоможе світові побачити Україну і самих себе українськими очима.

Від себе додам, що роман дуже важко читати, адже завжди неприємно, коли хтось нагадує про твою само приниженість, неповноцінність та рабську душонку. Я не розумію, що таке «етика Майдану». Я розумію, що таке етика, відчуття власної гідності та впевненість у завтрашньому дні, - натомість, щодня ти відчуваєш як тебе принижують у цій країні, як дають зрозуміти твою ницість. «Україна» та «етичність» поняття несумісні - Україна - це не країна, а територія на якій володарюють великі та дрібні феодали; це країна в якій панує свавілля, хамство, неосвіченість та несмак. Окрім того, що тобі не дають працювати, в тебе ж й відбирають останню копійку. Так жити неможливо. Погодьтесь, егеж?

thoughts

Previous post Next post
Up