(no subject)
Люди звикають одне до одного... Особливо, коли разом винаймають житло, працюють в одному офісі або просто часто спілкуюються. І мова навіть не про тісні стосунки, просто звик бачити цю людину і все. А коли вона раптово "випадає" з твоїх днів, то ніби втрачаєш частинку себе...
* * *
Вже друга подруга, з якою ми разом винаймали квартиру, переїздить жити до свого хлопця. 10 місяців мешкали поруч, вчора зайшла до її кімнати і стало якось не по собі від порожніх полиць і трюмо...
* * *
Скоро місяць, якatanoissapa залишила наш офіс... І ніхто тепер не дивує своїми новими захопленнями, не розпитує, як готувати борщ і не повідомляє про щось цікаве)))
Я розумію, що не можна прив’язати усіх до себе. Звісно ми будемо бачитися, списуватися в асьці, зідзвонюватися, але вже рідше. Поки взагалі не загубимося: кожен у своєму вимірі...
Можна кинути палити, "зав’язати" з наркотиками, перестати їсти м’ясо... А як позбутися звички звикати до людей?
* * *
Вже друга подруга, з якою ми разом винаймали квартиру, переїздить жити до свого хлопця. 10 місяців мешкали поруч, вчора зайшла до її кімнати і стало якось не по собі від порожніх полиць і трюмо...
* * *
Скоро місяць, якatanoissapa залишила наш офіс... І ніхто тепер не дивує своїми новими захопленнями, не розпитує, як готувати борщ і не повідомляє про щось цікаве)))
Я розумію, що не можна прив’язати усіх до себе. Звісно ми будемо бачитися, списуватися в асьці, зідзвонюватися, але вже рідше. Поки взагалі не загубимося: кожен у своєму вимірі...
Можна кинути палити, "зав’язати" з наркотиками, перестати їсти м’ясо... А як позбутися звички звикати до людей?