в острозі і поза межами
листя опадаючи
у думки впивається
гостряками жовтими
мертвизною осені
місто це приречено
у собі копається
і вітрами добрими
нас сюди заносило
скавучить безвихідно
цуцик нерозчесаний -
загубилось бідненьке
депресує вперше
а мені написано
жити недовершено
загубилась вкотре я
а знайшлася вперше