обРій

[ave_liviana]

обрій хтось визначив
розчерком впевненим,
почерком,
почерпом світу таємини,
ліній заплутаних,
зимами кутаних гір, берегів;
поля знебом розлукою,
польових квітів тугою.
про синичок метафори
мені колють, я згадую,
запиваю і страчую свої миті.
штампуванням розшиті
всі відразу реальності.
я- ікона лояльності.
я - взірець непокріності.
я- мовчання, непізнаність,
себе неусвідомлення,
я -- ніхто. я до обрію.
бо його навіть визначив
хтось своїм твердим почерком,
древнім, люблячим розчерком